Трансформація міжнародного безпекового середовища: сучасні виклики та загрози для України

Присташ А.С. Трансформація міжнародного безпекового середовища: сучасні виклики та загрози для України : дис. ... доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Київ, 2026. 275 с.

Присташ А.С. Трансформація міжнародного безпекового середовища: сучасні виклики та загрози для України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». – Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.
Наукова праця присвячена комплексному дослідженню сутності міжнародного безпекового середовища, методам оцінювання його стану в умовах глобальної турбулентності та трансформації, спричиненої повномасштабною російсько-українською війною. Агресія РФ проти України визначена в цьому дослідженні каталізатором змін в системі міжнародної безпеки через переорієнтацію підходів до забезпечення безпеки. Досліджено роль та ефективність міжнародних інституцій, таких як ООН, ОБСЄ та НАТО, шляхом всебічного аналізу їхньої діяльності з підтримання міжнародної безпеки, запобігання конфліктам та врегулювання криз, а саме – російсько-української війни. Також надано оцінку новим форматам співпраці (коаліційним, мінілатеральним та двостороннім), які сформувалися у відповідь на ескалацію загроз та підвищення рівня непередбачуваності міжнародної системи.
За результатами дослідження здійснено оцінку стану міжнародного безпекового середовища під час російсько-української війни відповідно до виявлених під час аналізу категорій. Інтегровано SWOT-аналіз, що дало змогу визначити ключові тенденції, сильні та слабкі сторони сучасних моделей безпеки, а також окреслити можливості й ризики, які формують подальшу динаміку безпекових процесів.
У процесі дослідження виявлено відсутність юридичного закріплення поняття «міжнародне безпекове середовище», що впливає на формування узгодженої державної політики у сфері безпеки та оборони, сповільнює адаптацію та процес інтегрування до стандартів провідних міжнародних інституцій, насамперед НАТО. У дисертації обґрунтовано необхідність удосконалення відповідного термінологічного та інституційного забезпечення з метою підвищення ефективності національної системи реагування на зовнішні виклики.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародного безпекового середовища» досліджено сутність міжнародної безпеки та міжнародного безпекового середовища, систематизовано ключові підходи до їхнього трактування та встановлено відмінності між традиційними й сучасними концепціями процесів, які мають місце в міжнародній системі. Здійснено аналіз стратегічних та оборонних оглядів деяких з країн НАТО з метою виявлення ключових категорій, необхідних для оцінювання стану середовища безпеки.
У другому розділі «Міжнародні та регіональні безпекові організації в умовах кризи системи міжнародної безпеки» розкрито діяльність ключових міжнародних безпекових організацій, таких як ООН, ОБСЄ та НАТО, у контексті трансформації їхніх підходів із забезпечення та гарантування безпеки й оборони з початку російсько-української війни. Виявлено зміну акцентів: від пріоритетності дипломатичних механізмів до посилення військово-політичної складової. Досліджено еволюцію дій, прийнятих рішень і практичних інструментів, впроваджених для підтримки України з 2014 року та дотепер, що дозволило висвітлити еволюцію їхньої ролі та ефективності в сучасній системі безпеки.
У третьому розділі «Сучасні форми та особливості міжнародної безпекової співпраці у протидії російській агресії» досліджено еволюцію нових форматів міжнародної безпекової взаємодії, що сформувалися у відповідь на російсько-українську війну. Проаналізовано діяльність Формату «Рамштайн», коаліційних та мінілатеральних форматів співпраці, а також двостороннього співробітництва між Україною та країнами-партнерами у сфері безпеки та оборони. Оцінено їхній вплив на зміцнення оборонних спроможностей держави та трансформацію підходів до міжнародної безпеки.
У четвертому розділі «Трансформація міжнародного безпекового середовища в умовах російсько-української війни: оцінка та сценарії розвитку» здійснено інтегральну оцінку сучасного міжнародного безпекового середовища на основі результатів теоретичного та емпіричного аналізу, проведеного в попередніх розділах роботи. Виконано комплексний SWOT-аналіз міжнародного безпекового середовища, а також безпекової позиції України, що дало змогу ідентифікувати ключові сильні та слабкі сторони, зовнішні можливості й загрози, а також обґрунтувати напрями підвищення стійкості держави в умовах довготривалої трансформації безпекових процесів.
Висновки дисертаційної роботи віддзеркалюють основні результати наукової праці.
У дисертаційному дослідженні вперше проведено комплексний аналіз трансформацій міжнародного безпекового середовища в умовах російсько-української війни. Зазначене вдалося реалізувати через всебічне дослідження діяльності ключових безпекових інституцій (ООН, ОБСЄ, НАТО) та альтернативних форматів співпраці, які набули пріоритетності під час російсько-української війни. Зокрема, дослідження показало, що роль таких організацій, як ООН та ОБСЄ, змінилася від превалювання дипломатичних і превентивних механізмів до орієнтування на гуманітарний та моніторинговий формат.
Удосконалено понятійний апарат терміну «міжнародне безпекове середовище», що розуміється як результат динамічної взаємодії його суб’єктів: держав, міжнародних організацій, регіональних альянсів та інших акторів міжнародних відносин, з питань забезпечення власних інтересів та стратегічних можливостей.
Уточнено також методи забезпечення безпеки, включно з новими форматами співпраці, двосторонніми угодами та малими регіональними коаліціями, що доповнюють традиційні міжнародні механізми. Обґрунтовано, що ці інструменти посилюють оборону держав, мають гнучку та адаптивну систему реагування на загрози, а також доповнюють чинні колективні безпекові механізми.
У межах дисертаційного дослідження набуло розвитку методологічне забезпечення дослідження міжнародного безпекового середовища, зокрема комплексне поєднання теоретичних, емпіричних та аналітичних підходів. Розширено застосування SWOT-аналізу для оцінки взаємозв’язку внутрішніх спроможностей визначених суб’єктів та зовнішніх загроз. Такий підхід значно підвищує точність і надійність аналітичних висновків і забезпечує більш гнучке поєднання традиційних та нових методів дослідження у зв’язку з комплексним дослідженням трансформацій безпекового середовища у кризових умовах.
Практичне значення результатів полягає у можливості використання отриманих висновків і рекомендацій для формування та вдосконалення державної політики безпеки, оцінки сучасного міжнародного безпекового середовища та планування стратегічних рішень на національному та регіональному рівнях.
Ключові слова: міжнародні відносини, глобальний порядок, світовий порядок, міжнародна безпека, міжнародна система, регіональна безпека, безпека, міжнародні організації, міжнародна співпраця, євроатлантична інтеграція України, США, НАТО, ООН, Рада Безпеки, російсько-українська війна, безпекові гарантії.