Стратегічне позиціонування бренду компанії як роботодавця

Bilorus, T., & Firsova, S. (2025). Strategic Positioning of the Company's Brand as an Employer. Теоретичні та прикладні питання економіки, (2), 31–45. https://doi.org/10.17721/tppe.2025.51.3

Метою статті є визначення сутності категорії «позиціонування бренду компанії як роботодавця», виявлення особливостей формування стратегії бренду роботодавця в умовах постійних змін на ринку праці, а також розробка матричного методу вибору стратегічної позиції бренду компанії як роботодавця. У статті проаналізовано різні підходи до визначення сутності позиціонування в цілому та наведено авторське визначення категорії «позиціонування бренду компанії як роботодавця». Також запропоновано авторське бачення використання сценарного підходу до процесу стратегічного позиціонування бренду компанії як роботодавця. Зокрема, виокремлено етапи визначення стратегічної позиції, визначені особливості методичного забезпечення їх проходження. Ключове місце при проведенні досліджень належить поєднанню класичних інструментів визначення стратегічної позиції компанії, («матриця спрямованої політики» (Shell/DPM) та модель GE/McKinse) з метою оцінювання стратегічної позиції та вибору стратегічних альтернатив розвитку бренду роботодавця. У роботі запропоновано перелік ключових показників оцінювання стратегічної позиції бренду роботодавця за двома групами: значимість бренду роботодавця для компанії та її працівників; конкурентоспроможність бренду компанії як роботодавця на ринку праці. У запропонованій моделі значення показників оцінюється на основі думок експертів за 100-бальною шкалою, а при розрахунку інтегрального значення показника групи слід додатково враховувати вагові коефіцієнти одиничних показників. Для підтвердження узгодженості думок експертів в рамках еміпричних досліджень розраховувався коефіцієнт конкордації, оцінений за критерієм Пірсона. В межах дослідження, в системі стратегічного позиціонування бренду компанії як роботодавця виділено основні типи динамічних стратегій управління брендом роботодавця (активна, консервативна, компромісна, обмежувальна, антикризова), кожен з яких має виділені субстратегії. Наведено характеристику стратегій/субстратегій управління брендом компанії як роботодавця. Отже, отримані результати дозволили математично формалізувати задачу стратегічного позиціонування бренду компанії як роботодавця. Запропонований методичний підхід може бути використаний керівниками компаній для розробки та обґрунтування стратегічних управлінських рішень щодо оптимізації динамічної позиції бренду компанії як роботодавця на ринку праці.