Комунікативний акт відмови в українській лінгвокультурі: прагмакогнітивні особливості
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
23
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
31
Цитування :
[APA 7] Голубовська, І. О., & Цін, Ч. Ц. (2023). Комунікативний акт відмови в українській лінгвокультурі: прагмакогнітивні особливості. Studia Linguistica, (23), 17–31. https://doi.org/10.17721/StudLing2023.23.17-31
[ДСТУ] Голубовська І. О., Цін Ч. Ц. Комунікативний акт відмови в українській лінгвокультурі: прагмакогнітивні особливості. Studia Linguistica. 2023. № 23. С. 17—31. DOI: 10.17721/StudLing2023.23.17-31 (дата звернення: 25.07.2026).
Статтю присвячено проблемі дослідження лінгвопрагматичних особлиностей здійснення комунікативного акту відмови (КАВ) в українській лінгвокультурі. КАВ характеризується як некооперативний комунікативний акт, який може становити загрозу обличчю комунікантів. Основною метою роботи є виявлення тих комунікативних стратегій і тактик, за допомогою яких здійснюється КАВ відмови в українському комунікативно-прагматичному просторі, визначення їх лінгвальних параметрів та з’ясування тих особливостей українського етнопсихічного типу, які детермінують вибір саме таких, а не інших, комунікативних стратегій і тактик.
Дослідження виконано на матеріалі постмодерністських текстів відомого українського письменника Юрія Андруховича – «Московіади» і «Рекреацій». Вирізнено три основні стратегії, що використовуються у КАВ – імпліцитна, непряма і пряма. Імпліцитна стратегія відмови передбачає застосування тактик ухиляння від прямої відповіді, зміну теми розмови, зустрічну пропозицію, використання іронічних висловлень та інтерогативу. Непряма стратегія здійснюється за допомогою тактики застосування образливих виразів та «навіщо»-реплік», а також тактикою посилання на суб'єктивні причини. Пряма відмова імплікує пряму негативну відповідь.
З-поміж стратегій переважає імпліцитна стратегія відмови, що можна пояснить негативною ввічливістю українця, який/яка не терпить насилля над своєю волею і ладен/ладна захищати свої особисті «червоні лініі» до останнього. Ймовірно, ця лінгвопрагматична особливість має своє пояснення на глибинно-тезаурусному рівні української мовної особистості і є обумовленою такою духовною цінністю українців, як волелюбність, адже за українськими народними уявленнями, воля є дорожчою за гроші і навіть за саме життя, що яскраво засвідчує український паремійний матеріал і підтверджують проведені у свій час психолінгвістичні експерименти.
Дослідження виконано на матеріалі постмодерністських текстів відомого українського письменника Юрія Андруховича – «Московіади» і «Рекреацій». Вирізнено три основні стратегії, що використовуються у КАВ – імпліцитна, непряма і пряма. Імпліцитна стратегія відмови передбачає застосування тактик ухиляння від прямої відповіді, зміну теми розмови, зустрічну пропозицію, використання іронічних висловлень та інтерогативу. Непряма стратегія здійснюється за допомогою тактики застосування образливих виразів та «навіщо»-реплік», а також тактикою посилання на суб'єктивні причини. Пряма відмова імплікує пряму негативну відповідь.
З-поміж стратегій переважає імпліцитна стратегія відмови, що можна пояснить негативною ввічливістю українця, який/яка не терпить насилля над своєю волею і ладен/ладна захищати свої особисті «червоні лініі» до останнього. Ймовірно, ця лінгвопрагматична особливість має своє пояснення на глибинно-тезаурусному рівні української мовної особистості і є обумовленою такою духовною цінністю українців, як волелюбність, адже за українськими народними уявленнями, воля є дорожчою за гроші і навіть за саме життя, що яскраво засвідчує український паремійний матеріал і підтверджують проведені у свій час психолінгвістичні експерименти.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
461.97 KB
Контрольна сума :
(MD5):9ece2528ce535b756b763961ad341c15
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International