Параметри
Геопросторове моделювання освітніх пустель загальної середньої освіти в Київській області
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Кириченко, Давид Васильович
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
80
ISSN :
2308-135X
Початкова сторінка :
64
Кінцева сторінка :
73
Цитування :
Кириченко, Д.В. (2025). Геопросторове моделювання освітніх пустель загальної середньої освіти в Київській області. Географія та туризм, (80), 64-73. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.80.64-73
Мета: здійснення комплексного дослідження просторової диференціації доступності загальної середньої освіти в Київській області та виявлення територій, які можна класифікувати як «освітні пустелі». Дослідження поєднує нормативні підходи української освітньої політики, сучасні концепції територіальної освітньої справедливості та міжнародні теоретичні моделі, зокрема концепцію education deserts (Hillman, Weichman), що дозволяє інтегрувати просторовий, демографічний, інституційний і соціально-економічний виміри доступності освіти.
Методика. Застосовано ГІС-моделювання транспортної доступності опорних шкіл за допомогою двох взаємодоповнювальних підходів: побудови 30-хвилинних ізохрон автомобільного доїзду та ізодистанцій у межах 15 км. Таке поєднання дозволяє оцінити як формальну дистанцію до закладів освіти, так і реальний час доступу з урахуванням дорожньої мережі, швидкісних режимів та стану інфраструктури. В основу аналізу покладено цифрову модель дорожньої мережі області, що включає магістралі, дороги районного та місцевого значення, а також середню швидкість руху (60 км|год). До аналізу включено всі 93 опорні школи регіону, що забезпечило повне охоплення території дослідження. Результати.
Результати моделювання засвідчують значну просторову неоднорідність освітнього ландшафту області. Попри загалом високу доступність загальної середньої освіти у центральних та приміських громадах, у північних (Поліська, Іванківська), південних (Володарська, Таращанська, Тетіївська), та частково східних громадах виявлено просторові зони, що виходять за межі нормативного 30-хвилинного доступу і перебувають на надмірній відстані від опорних закладів. Саме ці території формують реальні або потенційні освітні пустелі.
Показано, що формування таких пустель є результатом комплексної взаємодії чинників: низької щільності населення, великої площі громад, недостатньої кількості опорних закладів, нерозвиненої дорожньої інфраструктури та інституційної вразливості мережі. Окремо наголошено на важливості врахування просторово чутливих територій у контексті реформи профільної старшої школи та зміни фінансових механізмів.
Наукова новизна дослідження полягає у створенні наукових принципів, що дозволяють здійснити комплексний просторовий аналіз доступу до загальної середньої освіти у Київській області та ідентифікації “освітніх пустель”. Практична значимість: Результати є основою для оптимізації шкільної мережі, планування підвезення учнів та обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку ліцейної мережі та інфраструктурних інвестицій.
Методика. Застосовано ГІС-моделювання транспортної доступності опорних шкіл за допомогою двох взаємодоповнювальних підходів: побудови 30-хвилинних ізохрон автомобільного доїзду та ізодистанцій у межах 15 км. Таке поєднання дозволяє оцінити як формальну дистанцію до закладів освіти, так і реальний час доступу з урахуванням дорожньої мережі, швидкісних режимів та стану інфраструктури. В основу аналізу покладено цифрову модель дорожньої мережі області, що включає магістралі, дороги районного та місцевого значення, а також середню швидкість руху (60 км|год). До аналізу включено всі 93 опорні школи регіону, що забезпечило повне охоплення території дослідження. Результати.
Результати моделювання засвідчують значну просторову неоднорідність освітнього ландшафту області. Попри загалом високу доступність загальної середньої освіти у центральних та приміських громадах, у північних (Поліська, Іванківська), південних (Володарська, Таращанська, Тетіївська), та частково східних громадах виявлено просторові зони, що виходять за межі нормативного 30-хвилинного доступу і перебувають на надмірній відстані від опорних закладів. Саме ці території формують реальні або потенційні освітні пустелі.
Показано, що формування таких пустель є результатом комплексної взаємодії чинників: низької щільності населення, великої площі громад, недостатньої кількості опорних закладів, нерозвиненої дорожньої інфраструктури та інституційної вразливості мережі. Окремо наголошено на важливості врахування просторово чутливих територій у контексті реформи профільної старшої школи та зміни фінансових механізмів.
Наукова новизна дослідження полягає у створенні наукових принципів, що дозволяють здійснити комплексний просторовий аналіз доступу до загальної середньої освіти у Київській області та ідентифікації “освітніх пустель”. Практична значимість: Результати є основою для оптимізації шкільної мережі, планування підвезення учнів та обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку ліцейної мережі та інфраструктурних інвестицій.
Галузі знань та спеціальності :
106 Географія
01 Освіта/Педагогіка
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
503.04 KB
Контрольна сума:
(MD5):f82a693357ee03a3b2ca30016c696e5e
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2308-135X.2025.80.64-73