Іранська комунікативна культура через призму теорії мовленнєвих актів

МАЗЕПОВА, О. (2021). Iranian communicative culture through the prism of theory of speech acts. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(27), 17–21. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2021.27.17-21

Розглянуто специфіку застосування теорії мовленнєвих актів (МА) у процесі дослідження комунікативної поведінки носіїв перської мови загалом і перської системи ввічливості ta’ārof зокрема. Стисло охарактеризовано історію становлення й розвитку цієї теорії, структуру і класифікації МА, запропоновані дослідниками. Висвітлено особливості використання американськими соціолінгвістами П. Браун і С. Левінсоном поняття МА для розробки лінгвістичної теорії ввічливості. У цій концепції, що ґрунтується на принципі "збереження обличчя" за Е. Гофманом, дослідники пропонують розрізняти два види обличчя: "позитивне" і "негативне". Позитивний аспект обличчя вони вбачають у бажанні індивіда бути схваленим певною групою інших осіб, негативний – у його прагненні мати свободу дій і не припускати втручання інших людей у своє життя. Такий розподіл обличчя на два аспекти – позитивний і негативний – одразу після оприлюднення цієї концепції зустрів шквал критики з боку дослідників східних систем ввічливості, які поставили під сумнів важливість негативного обличчя для представників східних культур. На їхню думку, у процесах соціальної взаємодії в країнах Сходу переважають інтереси групи, колективу, а не потреби окремого індивіда, як це спостерігається в західних культурах, де індивідуалістське світобачення є культурною цінністю. У статті проаналізовано запропоновану дослідниками систему МА, що несуть загрозу обличчю співрозмовника (FTA), і специфіку застосування цієї системи для вивчення перськомовної комунікативної культури. Здійснений аналіз призводить до висновку, що деякі МА, визначені американськими дослідниками як загрозливі, взагалі не є такими з погляду перської системи ввічливості. З-поміж цих МА – пропозиції, запрошення, компліменти, вибачення, подяки та відмови. Зроблено висновок про те, що такі МА сприймаються носіями перської мови як невіддільні складники ввічливого спілкування, і недотримання відповідних правил може призвести до втрати обличчя мовця перед своїм співрозмовником. Тому можна припустити, що в контексті іранської комунікативної культури вказані МА, виявляючи яскраву етноспецифіку, можуть кваліфікуватися не як загрозливі МА, а як такі, що сприяють гармонійному спілкуванню.