Іранська комунікативна культура через призму теорії мовленнєвих актів
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
МАЗЕПОВА, О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
27
ISSN :
2786-5983
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
21
Цитування :
[APA 7] МАЗЕПОВА, О. (2021). Іранська комунікативна культура через призму теорії мовленнєвих актів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(27), 17–21. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2021.27.17-21
[ДСТУ] МАЗЕПОВА О. Іранська комунікативна культура через призму теорії мовленнєвих актів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2021. Т. 1, № 27. С. 17—21. DOI: 10.17721/1728-242X.2021.27.17-21 (дата звернення: 25.07.2026).
Розглянуто специфіку застосування теорії мовленнєвих актів (МА) у процесі дослідження комунікативної поведінки носіїв перської мови загалом і перської системи ввічливості ta’ārof зокрема. Стисло охарактеризовано історію становлення й розвитку цієї теорії, структуру і класифікації МА, запропоновані дослідниками. Висвітлено особливості використання американськими соціолінгвістами П. Браун і С. Левінсоном поняття МА для розробки лінгвістичної теорії ввічливості. У цій концепції, що ґрунтується на принципі "збереження обличчя" за Е. Гофманом, дослідники пропонують розрізняти два види обличчя: "позитивне" і "негативне". Позитивний аспект обличчя вони вбачають у бажанні індивіда бути схваленим певною групою інших осіб, негативний – у його прагненні мати свободу дій і не припускати втручання інших людей у своє життя. Такий розподіл обличчя на два аспекти – позитивний і негативний – одразу після оприлюднення цієї концепції зустрів шквал критики з боку дослідників східних систем ввічливості, які поставили під сумнів важливість негативного обличчя для представників східних культур. На їхню думку, у процесах соціальної взаємодії в країнах Сходу переважають інтереси групи, колективу, а не потреби окремого індивіда, як це спостерігається в західних культурах, де індивідуалістське світобачення є культурною цінністю. У статті проаналізовано запропоновану дослідниками систему МА, що несуть загрозу обличчю співрозмовника (FTA), і специфіку застосування цієї системи для вивчення перськомовної комунікативної культури. Здійснений аналіз призводить до висновку, що деякі МА, визначені американськими дослідниками як загрозливі, взагалі не є такими з погляду перської системи ввічливості. З-поміж цих МА – пропозиції, запрошення, компліменти, вибачення, подяки та відмови. Зроблено висновок про те, що такі МА сприймаються носіями перської мови як невіддільні складники ввічливого спілкування, і недотримання відповідних правил може призвести до втрати обличчя мовця перед своїм співрозмовником. Тому можна припустити, що в контексті іранської комунікативної культури вказані МА, виявляючи яскраву етноспецифіку, можуть кваліфікуватися не як загрозливі МА, а як такі, що сприяють гармонійному спілкуванню.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
418.69 KB
Контрольна сума :
(MD5):6b8d8e0c996019ecf929f800064157b4
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International