Політика Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки

Кіяниця В. В. Політика Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки : дис. ... доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Київ, 2025. 246 с.

Кіяниця В.В. Політика Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (29 – Міжнародні відносини). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.
У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз політики Ісламської Республіки Іран у регіоні Перської затоки. Тематика дослідження є актуальною з огляду на унікальне геополітичне розташування Ірану; його значний сировинний потенціал; стратегію утворення війсьово-політичних альянсів, спрямованих проти Ізраїлю та США; мілітаризацію зовнішньої політики; актуалізацією питання ядерної програми ІРІ у зв’язку з фактичною втратою чинності Спільного всеосяжного плану дій, що провокує підвищену увагу міжнародної спільноти до даного питання через пов’язані з нею ризики для системи нерозповсюдження ядерної зброї. Питання політики Ірану у Перській затоці також перебуває у фокусі уваги України, зважаючи на підтримку ІРІ збройної агресії РФ, що зумовлює необхідність формування комплексу заходів з протидії військово-технічному співробітництву означених країн.
У даному дослідженні визначено особливості політики Ісламської Республіки Іран у Перській затоці. Розкрито стратегічні інтереси Ірану та їх концептуальне забезпечення, основоположні фактори впливу на формування його політики , а також значення ідеологічних і релігійних засад, що впливають на означений процес. Охарактеризовано виклики, з якими стикається ІРІ у процесі реалізації власної регіональної геополітичної стратегії, та проаналізовано значення малих монархій Перської затоки у іранській зовнішній політиці. З’ясовано характер відносин Ісламської Республіки з регіональними центрами сили, до яких віднесено Об’єднані Арабські Емірати, Республіку Ірак та Королівство Саудівська Аравія. Водночас, зважаючи на усталений погляд на ОАЕ як представника малих монархій Перської затоки, автором сформульовано обґрунтування віднесення даної країни до переліку регіональних центрів сили на підставі аналізу зовнішньополітичної стратегії ОАЕ щодо взаємин з Ісламською Республікою.
Вперше виокремлено основні етапи розвитку зовнішньополітичної стратегії ІРІ, визначено головні аспекти, що впливають на цей процес, зокрема відхід від ідеологічної моделі поведінки на користь прагматизації політики у зв’язку з наслідками Ірано-іракської війни, міжнародної ізоляції та режиму санкцій США. Висвітлено ключові ідеологічні засади політики Ірану, проаналізовано їхнє значення для формування політичного курсу щодо регіону Перської затоки, а також виявлено співвідношення впливу ідеологічних принципів та чинного характеру зовнішньої політики ІРІ. Здійснено комплексний аналіз регіональної політики ІРІ на прикладі взаємин з кожним актором регіону, вказано спільні та відмінні особливості міждержавних відносин Ірану з країнами Перської затоки, визначено рівень конфронтації та/або співпраці. Надано оцінку впливу США на процес формування та коригування зовнішньої політики Ісламської Республіки у регіональному вимірі.
Окрему увагу присвячено поглибленню розуміння характеру ірано-саудівського конфлікту та сформульовано перелік факторів, що сприяють збереженню даної конфронтації. Визначено інтереси Ірану у підтримці діяльності єменського угруповання «Ансар Аллах». Розкрито питання характеру відносин Ірану та Іраку, а також сформульовано бачення іранською стороною Іраку у власній регіональній політиці. Розглянуто ключові особливості стратегії Республіки Ірак, спрямованої на дистанціювання від політичного тиску Ісламської Республіки. Досліджено геополітичну стратегію «хеджування» окремих країн Перської затоки, таких як Катар, Кувейт та Об’єднані Арабські Емірати.
Подальшого розвитку набули такі питання, як позиція Ірану щодо безпекового партнерства країн Перської затоки зі Сполученими Штатами; особливості ірано-бахрейнських взаємин та причини конфлікту обох сторін; погляд на питання чинної нормалізації ірано-саудівських відносин.
Дисертаційна робота має вагоме теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення регіону Перської затоки, аналізу політики Ірану та ідеологічних засад іранської зовнішньої політики. Теоретичні результати можуть бути використані у навчальному процесі, а практичне значення полягає у можливості їх застосування у
роботі державних структур України, що займаються зовнішньополітичною діяльністю на Близькому Сході.