Дослідження О. Оглоблиним виробництва­ заліза на землях древлян Правобережного Полісся

Трачук, О. (2025). Дослідження О. Оглоблиним виробництва­ заліза на землях древлян Правобережного Полісся. Українознавство, 2(95), 122-144. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.331417

Актуальність. О. Оглоблин науково поставив і намагався розв’язати проблему економічної самостійності України в її історичному контексті господарського розвитку. Одним із важливих напрямків досліджень він вважав залізорудну промисловість, початки якої на Правобережному Поліссі (землі літописних древлян) сягають далеких часів родового ладу. Очоливши у 1929 р. Комісію із вивчення соціально-економічної історії України XVIII–XIX ст., О. Оглоблин згуртував чимало молодих талановитих науковців, були проведені унікальні комплексні експедиції 1932–1936 рр. Експедиція 1932 р. дослідила пам’ятки Північної Київщини та Житомирщини (і частково Вінниччини). Під фактичним керівництвом О. Оглоблина у 1936 р. проведено наступну експедицію з дослідження історії древлянської металургії, що існувала протягом IX–XIX ст. на території Правобережного Полісся. Матеріали роботи експедиції готувалися до друку в повному обсязі, очевидно, на їх основі О. Оглоблиним було написано кілька праць. Однак в умовах сталінського режиму годі було й мріяти про їх видання. На  жаль, частина результатів експедиції 1936 р. (50 папок) внаслідок численних реорганізацій наукових установ системи НАНУ досі не знайдена.
Метою статті є верифікація висновку О. Оглоблина про важливість і доцільність побудови залізоробної бази в Поліському регіоні.
Висновки. Вчений створив нову історичну схему господарського розвитку самостійної України в XVI–XIX ст. Для цього було зібрано, систематизовано і вивчено величезний новий матеріал із виробництва заліза і наново досліджено уже відомий. Територія, багата на залізну руду, забезпечувала ковалів літописних племен місцевою сировиною. Протягом століть видобутку вилучено незначну кількість руди порівняно з її запасами, більшість родовищ не зачеплено розробкою. Бурі залізняки виявлені двох різновидів: лимоніт і болотна руда. Поклади залізних руд на Поліссі обумовили плавлення кричного заліза, що застосовувалося аж до середини XIX ст., і сьогодні зберігають інтерес для економіки місцевих громад. Останнім часом дослідниками спадщини вченого виявлено в архівах України значний перелік його неопублікованих праць, які досі актуальні й важливі для України.
Ключові слова: древляни, експедиція, виробництво, залізна руда, залізо.