ТАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОРОТКОСТВОЛЬНОЇ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОГО ПРОСТОРУ

Zaitsev, I., Зайцев, І., Литвиненко, Н., Єременок, С., Сажко, Ю. (2025). TACTICAL FEATURES OF USING SHORT-BARRELED FIREARMS IN CONFINED SPACES. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка(88), 7–20. https://doi.org/10.17721/2519-481X/2025/88-01

Стаття присвячена вивченню тактичних особливостей застосування короткоствольної стрілецької зброї в умовах обмеженого простору, зокрема в урбанізованому середовищі, де ключовими факторами є швидкість реагування, маневреність і координація дій. Дослідження аналізує специфіку ближнього бою, акцентуючи на необхідності адаптації стрілецької підготовки до умов тісних приміщень. Мета статті – обґрунтувати методичні засади ефективного використання короткоствольної стрілецької зброї в обмеженому просторі, сформувати критерії оцінювання її бойової ефективності та запропонувати рекомендації для вдосконалення програм тактичної підготовки особового складу. Використано аналіз літературних джерел з тактики ближнього бою, технічних характеристик зброї та методик стрілецької підготовки, а також емпіричні дані, отримані шляхом моделювання бойових сценаріїв у тренувальних модулях типу «kill house». Дослідження включає тестування зброї на точність, швидкість реакції, ергономіку та безпечність у спеціально створених умовах, що імітують реальні бойові ситуації. Встановлено, що короткоствольна зброя, зокрема пістолети, забезпечує високу ефективність у ближньому бою завдяки компактності, швидкості приведення до бою та можливості стрільби в нестандартних положеннях, що є критично важливим у тісних приміщеннях. Запропоновано комплексну систему оцінювання, яка охоплює точність, швидкість, ергономіку, тактичну безпечність і психофізіологічну стійкість стрільця, що дозволяє об’єктивно визначити бойову спроможність. Наукова новизна полягає у формалізації тактичних алгоритмів для індивідуальних і групових дій, а також у розробці вправ, які враховують специфіку обмеженого простору, зокрема позиційну стрільбу та техніки входу в приміщення. Результати дослідження підкреслюють важливість інтеграції психофізіологічної підготовки та моделювання стресових умов для підвищення ефективності стрільців. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на інтеграції технологій віртуальної та доповненої реальності для створення реалістичних тренажерних комплексів, що імітують бойові умови. Також перспективним є вивчення впливу новітніх прицільних систем і допоміжного обладнання на підвищення точності та швидкості стрільби в обмеженому просторі.