ПРАВОВІ ПИТАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

Таможанський, О. В. (2020). ПРАВОВІ ПИТАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ. Соціальне право(3), 97–101. https://doi.org/10.37440/soclaw.2020.03.18

Стаття присвячена аналізу впливу процесів цифровізації на організацію праці. Сьогодні як для науки, так і для практики гостро стоїть питання щодо вивчення тенденцій до запровадження інноваційних форм організації праці під впливом процесів цифровізації. Автор наголошує на тому, що вчені-трудовики не приділяють цьому питанню належної уваги, хоча наразі на практиці виникає чимало питань пов’язаних із запровадженням цифрових технологій у виробничі процеси. Зазначається, що з одного боку, цифровізація у сфері праці підвищує продуктивність, знижує одиничні витрати та дозволяє підприємствам, установам та організаціям виробляти певну кількість товарів і послуг із меншою зайнятістю, що призводить до технологічного безробіття. Проте з іншого боку – цифровізація у сфері праці призводить до зниження одиничних витрат виробництва, а на конкурентному ринку це зниження стимулює вищий попит на продукцію. У свою чергу, більший попит породжує додаткове виробництво, а значить стимулює стрімке зростання зайнятості. Автор зазначає, що стрімке поширення інноваційних форм організації праці викликано трьома основними передумовами: технологічна, соціально-економічна та інституціональна.
Зроблено висновок, що при використанні дистанційної зайнятості, якщо робоче місце розташоване вдома, то працівникові не потрібно витрачати час на щоденний проїзд в офіс і назад, тобто постійні витрати часу знижуються. Відповідно працівник може використовувати цей час для збільшення годин роботи, перерозподіливши час роботи і дозвілля протягом усього робочого дня на свій розсуд. Тому фактично у дистанційно зайнятих працівників робочий час усе ж збільшується.