Організація надання соціальних послуг ветеранам війни та членам їхніх сімей в умовах сучасних реалій

Чернуха, Н., & Плис, В. (2026). Організація надання соціальних послуг ветеранам війни та членам їхніх сімей в умовах сучасних реалій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, (1), 55–60. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.65.55-60

Вступ. Проаналізовано трансформацію державної соціальної політики з фокусом на створення умов для особистісного розвитку. Досліджено екосистему адаптації ветеранів війни в умовах тривалого конфлікту. Розкрито сутність ерготерапії для відновлення функцій і соціальної активності. Описано функціонал інституту помічника ветерана (кейс-менеджмент) і роль принципу "рівний-рівному" для посттравматичного зростання. Обґрунтовано важливість Міжнародної класифікації функціонування (далі – МКФ) для мультидисциплінарних команд. Запропоновано шляхи подолання територіальної нерівності доступу до послуг через цифровізацію, телемедицину та залучення громадського сектору.Методи. Використано: теоретичний аналіз практик соціальної роботи; функціональну ерготерапію та когні-тивну реабілітацію; адміністративно-соціальний супровід через інститут помічника ветерана (картування громади, ресурсний менеджмент); психосоціальну підтримку "рівний-рівному"; мультидисциплінарний підхід на основі МКФ. Застосовано: цифрові інструменти (телемоніторинг, скринінг); методи міжвідомчої взаємодії та організаційні стратегії забезпечення доступності (мобільні команди, модель "соціальна франшиза").Результати. Визначено трансформацію місії соціальної роботи в бік людиноцентричності та життєстійкості. Доведено ефективність тріади: ерготерапія, помічник ветерана та підтримка "рівний-рівному". Розроблено архітектуру мобільних застосунків для телемоніторингу й екстреного реагування. Запропоновано алгоритми безшовної міжвідомчої взаємодії (передання "паспорта потреб"). Сформульовано стратегії розв'язання проблеми "останньої милі" у віддалених громадах через цифрові точки доступу та мобільні мультидисциплінарні команди.Висновки. Доведено необхідність переходу до людиноцентричної моделі, де соціальна адаптація базується на синергії медичних, соціальних і цифрових інструментів. Ключовими механізмами реінтеграції є ерготерапія, професійний кейс-менеджмент, принцип "рівний-рівному" та цифрові сервіси. Успішне подолання розриву між клінічним одужанням і цивільним життям, а також забезпечення безбар'єрності послуг, можливе за умови тісного партнерства держави, медичного сектору та громадських інституцій.