МЕТАФІЗИЧНІ ВИМІРИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Liashko, M. (2025). METAPHYSICAL DIMENSIONS OF INTELLECTUAL PROPERTY IN THE FIELD OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(12), 80–84. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/12-13/23

Вс т у п . Наголошено, що розвиток штучного інтелекту (ШІ) кардинально перевертає традиційні уявлення про інтелектуальну власність. Автономні алгоритми та нейронні мережі вже здатні створювати художні твори, музику, наукові відкриття та технологічні інновації, і це, у свою чергу, ставить під сумнів класичні підходи до розуміння авторства, власності та етики в цій сфері. Це вимагає глибокого філософського аналізу не лише правових аспектів, але й метафізичних, етичних основ, які визначають сутність інтелектуальної власності у добу розвитку ШІ. У дослідженні увагу зосереджено на виявленні основних метафізичних та окремих етичних проблем, що виникають у зв'язку зі ростучою роллю штучного інтелекту в процесі творчості та інновацій. Цей феномен не лише змінює технологічний ландшафт, але й впливає на фундаментальні філософські категорії, такі як буття, розум, творчість тощо. У сфері інтелектуальної власності це ставить під питання традиційні концепції авторства, оригінальності та власності. З'являється необхідність осмислення метафізичних вимірів цього феномену, що виходять за межі суто правового та етичного аналізу.
Ме тоди . Дослідження метафізичних та етичних вимірів інтелектуальної власності у сфері ШІ здійснено на основі комплексного міждисциплінарного підходу, який поєднує історико-філософські, загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, історико-генетичний і компаративний аналіз дозволяють простежити розвиток уявлень про інтелектуальну власність і порівняти різні філософські підходи до авторства. Метод аналізу допомагає розглянути окремі етичні та метафізичні аспекти, синтез, а також – узагальнити висновки. Індукція уможливлює виявлення закономірностей на основі практики, тоді як дедукція має поширити їх на більш широкий контекст. Аргументовано, що такий підхід забезпечує цілісне осмислення проблем інтелектуальної власності у зв'язку з викликами, які породжує ШІ, особливо метафізичні та етичні проблеми. Рез у ль та ти . Виявлено кілька ключових аспектів. По-перше, ШІ, створюючи оригінальні твори, змушує переглянути поняття авторства, оскільки традиційне право передбачає наявність людського творця. По-друге, проблема відповідальності стає центральною. На сьогодні дуже гостро стоїть питання, кому належать права на витвори, які було створено нейромережами. По-третє, у правових системах немає єдиної позиції щодо цього питання, як відомо, деякі країни вже розглядають можливість внесення змін у законодавство. Щодо питань етики, то використання результатів роботи ШІ продукує і нові питання, зокрема щодо впливу на освіту, культуру, ринок праці тощо. У зв'язку з цим визначено, що, по-перше, традиційне поняття авторства ґрунтується на уявленні про інтенціональність і самосвідомість творця, що не міститься в ШІ. Це змушує нас переосмислити саму природу творчого процесу. По-друге, постає питання онтологічного статусу продуктів ШІ, іншими словами, чи можна їх вважати незалежними формами знання або ж вони є лише вторинними продуктами людського мислення? По-третє, аналіз показав, що різні правові системи по-різному трактують статус таких
творів, що відображає відмінності у філософських підходах до розуміння власності та суб'єктності.
Вис н овк и . Засвідчено, що необхідний фундаментальний перегляд традиційних концепцій інтелектуальної власності у світлі розвитку ШІ. Сучасні теорії права та філософії не пропонують єдиної відповіді щодо природи творчості нейромереж. Проблематика метафізичних основ інтелектуальної власності стає все більш актуальною, вимагаючи подальших досліджень для формування нових концептуальних підходів.