ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ ПОНЯТТЯ «ПОЛІТИЧНА ПРОПАГАНДА»: МІЖ ПОЗИТИВІЗМОМ ТА ПСИХОАНАЛІЗОМ

Herasymenko, O. (2024). PHILOSOPHICAL DIMENSIONS OF THE CONCEPT OF «POLITICAL PROPAGANDA»: BETWEEN POSITIVISM AND PSYCHOANALYSIS. Politology bulletin(92), 33–41. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.33-41

Здійснено порівняння двох основних сучасних філософських підходів до аналізу «політичної пропаганди»: позитивістського та психоаналітичного. З’ясовано, що позитивістський підхід, заснований на ідеї об›єктивності та спостережуваності явищ, аналізує політичну пропаганду за допомогою емпіричних методів і статистичних даних. Він прагне виявити закономірності та тенденції поширення та впливу пропагандистських меседжів на масову свідомість. З іншого боку, психоаналітичний підхід звертає увагу на несвідомі та емоційні аспекти політичної пропаганди. Він розглядає пропагандистські техніки як засоби підсвідомої маніпуляції та психологічного контролю, звертаючи увагу на символічні та суб’єктивні аспекти політичної комунікації. Проаналізовано основні принципи кожного підходу, їх теоретичні основи та методологічний інструментарій. Наведено приклади з історії та сучасності, щоб проілюструвати застосування цих підходів до аналізу політичної пропаганди. Обговорюються сильні та слабкі сторони кожного підходу, а також їхній потенціал для розуміння природи та впливу політичної пропаганди в сучасному суспільстві. Виявлено відмінності позитивістського та психоаналітичних підходів до розуміння політичної пропаганди від інших сучасних філософських шкіл. Так, з позиції екзистенціалізму пропаганду можна сприймати як спробу маніпулювати індивідуальним смислом і цінностями, створюючи ілюзію вибору та свободи.