Параметри
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ЛІТОФЛЮЇДНИХ НАФТОГАЗОВИХ СИСТЕМ У КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДАХ ЗАХІДНОЇ ЦЕНТРИКЛІНАЛІ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО МЕГАПРОГИНУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Григорчук, К.
Гнідець, В.
Войцицький, З.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
94
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
83
Кінцева сторінка :
89
Цитування :
Григорчук, К., Гнідець, В., Войцицький, З. (2021). DYNAMICS OF DEVELOPMENT OF LITHOFLUID OIL AND GAS SYSTEMS IN THE CRETACEOUS DEPOSITS OF THE WESTERN CENTRICLINAL OF THE BLACK SEA MEGADEPRESSION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(94), 83–89. https://doi.org/10.17721/1728-2713.94.10
На основі моделювання динаміки катагенезу крейдових відкладів установлено латеральну неоднорідність історії їхнього катагенезу в межах західної частини Причорноморського мегапрогину, спричинену тектонічним режимом блоків, розмежованих Голіцинським, Суліно-Тарханкутським, Губкіно-Донузлавським субширотними розломами. Установлено просторово-вікові особливості розвитку резервуарів і шляхів міграції вуглеводневих флюїдів, локалізовано прогнозні зони нафтобазонагромадження. Виділено чотири типи літогенетичних резервуарів, які відрізнялися часом утворення, особливостями будови, флюїдним режимом і характером нафтогазонасиченості. Показана стадійність генерації вуглеводневих флюїдів, що спричинило формування покладів, які містять вуглеводні різного складу та часу утворення. На першому циклі катагенезу осередок генерації був локалізований переважно у відкладах нижнього альбу (t 80–100 оС), на другому – середнього альбу (t 100–120 о С), на третьому – верхнього альбу (t 130–150 оС). За певної різниці ситуацій осадконагромадження цих стратиграфічних одиниць склад і вміст у відкладах розсіяної органічної речовини були неоднаковими. Це, а також різна температура генерації, вочевидь, спричиняли специфіку складу вуглеводневих флюїдів, що утворювалися на окремих циклах катагенезу. На шляхах міграції та в ході структурних перебудов відбувалося змішування цих флюїдів, утворювалися мультикомпонентні системи і змінювався склад вуглеводнів. Аргументована можливість існування субвертикальних "жильних" ділянок нафтогазонагромадження шириною до 10 км і висотою до 1,5–2,0 км. Такі резервуари, з одного боку, можуть містити поклади, а з іншого – поставляти вуглеводні у залягаючі вище пастки. За такого характеру нафтогазонагромадження потенційні ресурси, а відповідно і перспективи нафтогазоносності регіону, можуть бути значно вищими.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Ескіз недоступний
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.23 MB
Контрольна сума:
(MD5):73cd48c5dfed74f3a49a5890e229c6c7
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2713.94.10