Суспільно-географічні підходи до регіонального відновлення: світовий досвід та українські перспективи

Мигалюк, Р. В. (2025). Суспільно-географічні підходи до регіонального відновлення: світовий досвід та українські перспективи. Географія та туризм, (80), 34–44. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.80.34-44

Мета дослідження – аналіз суспільно-географічних підходів до регіонального відновлення на основі узагальнення світового досвіду та визначення українських перспектив. Серед завдань — визначення теоретико-методичних засад, характеристика ключових моделей відновлення у світовій практиці та формулювання пропозицій щодо удосконалення регіональної політики в Україні. Методика дослідження. Дослідження ґрунтується на суспільно-географічному підході, що поєднує просторовий аналіз з вивченням соціальних процесів. Використано аналітичний desk-study та порівняльний метод для аналізу міжнародних кейсів. Теоретичною основою слугували принципи відновлення території, включаючи людиноцентризм, системність, сталий розвиток та мультисуб’єктність. Аналіз охоплює центральний, регіональний і локальний рівні управління. Результати. Проаналізовано світові моделі, які демонструють важливість довгострокових інституційних реформ та соціальної інтеграції, а також ризики фрагментарності та олігархізації. Встановлено, що відновлення України вже триває «під час війни», а громади виступають його драйверами. Виявлено ключові виклики: демографічна криза, відсутність єдиної національної стратегії та донорська залежність. Запропоновано розробку Національної просторової стратегії відновлення з чіткою типологією територій (прифронтові, деокуповані, умовно безпечні) для уникнення фрагментарності. Наукова новизна полягає у суспільно-географічній інтерналізації підходів до відбудови, зокрема у розробці просторово-функціонального інструменту – типології громад за рівнем руйнувань і безпекових умов. Акцентовано на необхідності комплексної соціокультурної політики та операціоналізації Green Recovery у просторовому плануванні. Практична значимість полягає у формуванні пропозицій для удосконалення регіональної політики відновлення, спрямованих на ефективне багаторівневе управління та цільове спрямування ресурсів. Рекомендовано запровадити GIS-системи та відкриті дані для картування потреб і прозорого моніторингу, а також посилити спроможність місцевих громад (навчання, фінансова автономія).