ПРОБЛЕМАТИКА ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ ПРАКТИКИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ, ЩО ВИНИКАЄ ПРИ ВРАХУВАННІ ВИСНОВКІВ, ВИКЛАДЕНИХ У ПОСТАНОВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ, А ТАКОЖ МОДЕЛІ ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Хомутецький, Д., Угриновська, О. (2024). PROBLEMS OF THE LAW ENFORCEMENT PRACTICE OF COURTS OF GENERAL JURISDICTION, WHICH ARISE WHEN CONSIDERING THE CONCLUSIONS SET OUT IN THE DECISIONS OF THE SUPREME COURT, AS WELL AS THE MODEL THEIR RESOLUTION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 127(1), 70–76. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-11

Вступ. Відповідно до норм національного законодавства висновки Верховного Суду щодо тих чи інших норм права мають ураховуватись судами загальної юрисдикції при їх застосуванні. Отже, статтю присвячено теоретико-правовому аналізу інституту правового висновку Верховного Суду як унікального акту правозастосування в національній судовій системі, а також пошуку шляхів оптимізації процесу врахування таких висновків при розв'язанні судами інших справ.
Методи. Використано емпіричний науковий метод (спостереження) у частині дослідження практики врахування судами висновків із постанов Верховного Суду, теоретичні наукові методи (висування гіпотез і теорій, аналіз, синтез, абстрагування) у частині виділення категорій неналежного (дефектного) урахування висновків із постанов Верховного Суду. У частині визначення шляхів розв'язання проблемних питань, що піднімаються у статті, застосовано метод наукового моделювання.
Результати. Зроблено акцент на проблемі недостатності дефінітивного апарату стосовно юридичної регламентації правового висновку Верховного Суду. Виокремлено такі проблеми, пов'язані з урахуванням висновків із постанов Верховного Суду: 1) розподілу зазначених висновків на ті, що безпосередньо впливають на результат розгляду, і ті, що не мають такого впливу на результат розв'язання справи, у якій вони висловлені; 2) урахування висновків, що висловлені без належного взяття до уваги фактичних обставин та/або норм права; 3) дефектності висновків, що стосуються норм права, які втратили чинність або були змінені, і висновків, від яких відступив Верховний Суд; 4) урахування висновків із постанов Верховного Суду ретроспективно (зворотно у часі). Проаналізовано вказану проблематику на основі теоретичних положень, судової практики й частково – на основі іноземного досвіду правозастосування.
Висновки. На основі практики судів загальної юрисдикції, а також Верховного Суду, щодо зазначених вище проблем зосереджено увагу на випадках формального врахування висновків із постанов Верховного Суду, висунуто власні тези й запропоновано моделі розв'язання проблемних питань.