Програма соціально-психологічної підтримки безробітних громадян

Місячна, Н. М. (2018). Програма соціально-психологічної підтримки безробітних громадян. Український психологічний журнал, 4(10), 118–131.

У статті висвітлено проблематику соціально-психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання. Теоретико-методологічний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури дозволив виокремити структурні компоненти психологічної готовності: мотиваційний, орієнтаційний, пізнавальний та емоційно-вольовий. Саме ці структурні компоненти покладені в основу теоретичної моделі психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання. До мотиваційного компоненту включено такі складові: умови праці, винагорода, прагнення до досягнень, до самовдосконалення, до змін, влада та впливовість, взаємини. Складовими орієнтаційного компоненту є: спрямованість на зміну себе (зміна професійної Я-концепції), на встановлення нових стосунків, на виконання нових завдань. До когнітивного компоненту ввійшли такі складові: можливість реалізувати свої знання, вміння, навички в майбутній професії; відкритість до нових знань; налаштованість на засвоєння нових знань; саморозвиток. Складові емоційно-вольового компоненту: емоційна стабільність, соціальна сміливість, самоконтроль, спонтанність, наполегливість, вміння досягати успіху незважаючи на перешкоди. З метою вивчення соціально-психологічної готовності безробітних громадян та вимушених переселенців проводилося емпіричне дослідження. На підставі одержаних результатів виявлено низку соціально-психологічних бар’єрів, що впливають на рівень готовності безробітних, зокрема, це низький рівень прагнень до особистісного і професійного розвитку, низький рівень мотивації досягнення, високий рівень напруженості, дратівливості, що зумовлений наявністю незадоволених потреб і нереалізованих цілей. Не всі дії доцільні, іноді безробітні схильні до марного проведення часу. Саме тому використовувалася удосконалена програма соціально-психологічної підтримки безробітних громадян. Порівняння зрізів на різних етапах формувального експерименту (початковому, завершальному) в експериментальних групах безробітних дозволяє стверджувати, що запропонована програма є ефективним та дієвим методом формувального впливу та коригування особистісних якостей її учасників. Її використання дозволяє на суттєвому рівні опрацювати та усвідомити суб’єктивні обмеження, які знижують рівень соціально-психологічної готовності безробітних.