Шляхи подолання смерті в релігіях світу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
7 травня 2024 р.
Автор(и) :
Шепетяк, О.
Рурський університет Бохума
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(22)
ISSN :
2521-6570
Початкова сторінка :
59
Кінцева сторінка :
64
Цитування :
[APA 7] Шепетяк, О. (2024). Шляхи подолання смерті в релігіях світу. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(22)), 59–64. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.12
[ДСТУ] Шепетяк О. Шляхи подолання смерті в релігіях світу. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2024. № 2(22). С. 59—64. DOI: 10.17721/sophia.2023.22.12 (дата звернення: 25.07.2026).
Зроблено спробу знайти відповідь на питання про те, для чого потрібна релігія, яку роль вона відіграє в людському житті. Релігієзнавці склали доволі великий перелік функцій релігії, проте досліджено тільки одну її функцію – відповісти на вічне питання людини про життя і смерть,.
Відомо, що кожна релігія пояснює природу смерті та дає відповідь на запитання про можливість її подолання. Викладено, що послідовники більшості релігій світу переконані в тому, що Бог створив людину для вічного і безсмертного життя, однак у минулому відбувся якийсь злий випадок, наслідком якого стала людська смерть. У християнстві цей випадок називають первородним гріхом. Розкрито, що гріх змінив матеріальну частину людини, принісши в неї смертність, але не зумів змінити людську сутність. Оскільки Бог задумав людину безсмертною, вона завжди буде прагнути вічного життя і негативно ставитися до смерті.
Наголошено, що завданням релігії є не стільки давати теоретичне пояснення, а передовсім творити практичні способи спасіння. Тому релігії не тільки пояснюють, як смерть увійшла в людську дійсність, а й пропонують людині шляхи спасіння. Якщо в поясненні причини смерті релігії згодні між собою, то в поясненні шляхів спасіння вони розходяться.
Виокремлено чотири групи класичних відповідей на питання про людське спасіння. До першої групи належать християнство, юдаїзм, іслам і зороастризм. Послідовники цих релігій бачать спасіння у воскресінні мертвих. Бог толерує вибір людини, який вона здійснила в моменті первородного гріха, а тому людина обов'язково помре. Однак Бог дарує їй ще один шанс – він воскресить людей до вічного життя.
До другої групи належать релігії Індії (індуїзм, буддизм, джайнізм). Розкрито, що послідовники цих релігій вважають, що смерть є невідворотною. Якщо людина народилася, вона повинна померти. Щоби не помирати, людина повинна не народжуватися. Оскільки послідовники релігій Індії вірять у реінкарнацію, вони закликають своїх послідовників прожити життя так, щоби досягти нірвани, тобто вийти з кола перероджень. Тоді людина не буде народжуватися, а тому й не буде помирати.
До третьої групи належать послідовники філософської доктрини Платона та гностики. Установлено, що вони переконані, що джерелом усіх людських бід, серед яких і смерть, є матеріальне тіло. Смерть, хоч і є болісною, її все ж варто пережити, щоби раз і назавжди звільнитися від смертного тіла.
До четвертої групи належать послідовники численних релігій стародавнього світу. Сформульовано, що їхні уявлення про спасіння від смерті були дуже нечіткі і розмиті. Вони були переконані в тому, що смерть не є остаточним кінцем людського буття, але й посмертну долю людини зображали доволі песимістично.
Відомо, що кожна релігія пояснює природу смерті та дає відповідь на запитання про можливість її подолання. Викладено, що послідовники більшості релігій світу переконані в тому, що Бог створив людину для вічного і безсмертного життя, однак у минулому відбувся якийсь злий випадок, наслідком якого стала людська смерть. У християнстві цей випадок називають первородним гріхом. Розкрито, що гріх змінив матеріальну частину людини, принісши в неї смертність, але не зумів змінити людську сутність. Оскільки Бог задумав людину безсмертною, вона завжди буде прагнути вічного життя і негативно ставитися до смерті.
Наголошено, що завданням релігії є не стільки давати теоретичне пояснення, а передовсім творити практичні способи спасіння. Тому релігії не тільки пояснюють, як смерть увійшла в людську дійсність, а й пропонують людині шляхи спасіння. Якщо в поясненні причини смерті релігії згодні між собою, то в поясненні шляхів спасіння вони розходяться.
Виокремлено чотири групи класичних відповідей на питання про людське спасіння. До першої групи належать християнство, юдаїзм, іслам і зороастризм. Послідовники цих релігій бачать спасіння у воскресінні мертвих. Бог толерує вибір людини, який вона здійснила в моменті первородного гріха, а тому людина обов'язково помре. Однак Бог дарує їй ще один шанс – він воскресить людей до вічного життя.
До другої групи належать релігії Індії (індуїзм, буддизм, джайнізм). Розкрито, що послідовники цих релігій вважають, що смерть є невідворотною. Якщо людина народилася, вона повинна померти. Щоби не помирати, людина повинна не народжуватися. Оскільки послідовники релігій Індії вірять у реінкарнацію, вони закликають своїх послідовників прожити життя так, щоби досягти нірвани, тобто вийти з кола перероджень. Тоді людина не буде народжуватися, а тому й не буде помирати.
До третьої групи належать послідовники філософської доктрини Платона та гностики. Установлено, що вони переконані, що джерелом усіх людських бід, серед яких і смерть, є матеріальне тіло. Смерть, хоч і є болісною, її все ж варто пережити, щоби раз і назавжди звільнитися від смертного тіла.
До четвертої групи належать послідовники численних релігій стародавнього світу. Сформульовано, що їхні уявлення про спасіння від смерті були дуже нечіткі і розмиті. Вони були переконані в тому, що смерть не є остаточним кінцем людського буття, але й посмертну долю людини зображали доволі песимістично.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
399.87 KB
Контрольна сума :
(MD5):7be3f65d9d30f717672b8dd37d508361
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International