Київське філософське коло і криза марксизму-ленінізму в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (80-ті – перша половина 90-х років хх ст.)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
8 березня 2026 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(26)
Початкова сторінка :
69
Кінцева сторінка :
78
Цитування :
[APA 7] Вдовиченко, Г. В. (2026). Kyiv philosophical circle and the crisis of marxism-leninism at Taras Shevchenko Kyiv State University (1980s – first half of the 1990s). Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(26)), 69–78. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.26.12
[ДСТУ] Вдовиченко Г. В. Kyiv philosophical circle and the crisis of marxism-leninism at Taras Shevchenko Kyiv State University (1980s – first half of the 1990s). Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2026. no. 2(26). P. 69—78. DOI: 10.17721/sophia.2025.26.12 (date of access: 17.07.2026).
В с т у п. Наголошено, що київське філософське коло 50–90-х років ХХ ст., представлене переважно випускниками філософського факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка – його викладачами і співробітниками Інституту філософії АН УРСР, було чільним учасником деструкції ідеології сталінізму в УРСР. Підкреслено, що творці наших національних філософських освіти, науки і культури від хрущовської "відлиги" до фіналу "перебудови", а саме – директор цього інституту в 1968–2001 рр. В. Шинкарук, декани цього факультету – від В. Танчера до М. Тарасенка і А. Конверського – і їхні колеги спільно доклались до їх реорганізації в контексті критичного осмислення і аргументованого заперечення офіційних радянських ідеології та філософії.
Мета статті полягає в розгляді внеску цього Київського філософського кола до реформування, критики і деструкції марксистсько-ленінської філософії у 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. як у КДУ імені Т. Г. Шевченка, так і у філософських освіті, науці й культурі УРСР загалом.
М е т о д и. Для досягнення цієї мети використано сучасні та класичні методи як філософського й історико-філософського аналізу, так і низки новітніх гуманітарних дисциплін. Разом з основними принципами наукового пізнання: об'єктивності, системності та історизму, в статті задіяно логічний і історичний загальні методи. Поряд із методами біографічного аналізу постатей згаданого кола та соціокультурного аналізу поступу освітньо-наукового й суспільно-політичного життя УРСР другої половини ХХ ст. використано і методи структурно-функціонального та порівняльного аналізу еволюції тогочасних вітчизняної та закордонної філософських думок.
Р е з у л ь т а т и. Розкрито, що у процесі критики та деструкції марксизму-ленінізму і його філософської основи взяли участь чотири генерації цього кола: від П. Копніна та його учнів С. Кримського, М. Поповича, А. Горак, І. Бичка до їхніх колег В. Шинкарука, Т. Ящук, Є. Бистрицького, А. Єрмоленка, А. Лоя, С. Пролеєва й інших. Широкий спектр їхніх праць часів "застою" і "перебудови", як і весь досвід їхньої педагогічної роботи на згаданому факультеті, виразно засвідчив їхній вагомий внесок до деідеологізації та демократизації вітчизняних філософських освіти, науки й культури в контексті творчого засвоєння ними найкращих інтелектуальних здобутків світового цивілізаційного поступу.
В и с н о в к и. Проаналізовано широкий спектр наукових та інших видань фахової філософської спільноти УРСР 70–90-х років ХХ ст. та інтерв'ю творців Київського філософського кола в проєктах з усної історії філософії першої чверті цього віку. Аргументовано, що вони засвідчують його принципове тематично-змістове долучення у науковій роботі та педагогічній діяльності наприкінці "застою" і протягом періоду "перебудови" в СРСР до світового постмодерного філософського життя. На підставі засвоєння досвіду неомарксизму та широкого спектра філософських учень постмодерну це коло ініціювало дерадянізацію вищої освіти УРСР.
Мета статті полягає в розгляді внеску цього Київського філософського кола до реформування, критики і деструкції марксистсько-ленінської філософії у 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. як у КДУ імені Т. Г. Шевченка, так і у філософських освіті, науці й культурі УРСР загалом.
М е т о д и. Для досягнення цієї мети використано сучасні та класичні методи як філософського й історико-філософського аналізу, так і низки новітніх гуманітарних дисциплін. Разом з основними принципами наукового пізнання: об'єктивності, системності та історизму, в статті задіяно логічний і історичний загальні методи. Поряд із методами біографічного аналізу постатей згаданого кола та соціокультурного аналізу поступу освітньо-наукового й суспільно-політичного життя УРСР другої половини ХХ ст. використано і методи структурно-функціонального та порівняльного аналізу еволюції тогочасних вітчизняної та закордонної філософських думок.
Р е з у л ь т а т и. Розкрито, що у процесі критики та деструкції марксизму-ленінізму і його філософської основи взяли участь чотири генерації цього кола: від П. Копніна та його учнів С. Кримського, М. Поповича, А. Горак, І. Бичка до їхніх колег В. Шинкарука, Т. Ящук, Є. Бистрицького, А. Єрмоленка, А. Лоя, С. Пролеєва й інших. Широкий спектр їхніх праць часів "застою" і "перебудови", як і весь досвід їхньої педагогічної роботи на згаданому факультеті, виразно засвідчив їхній вагомий внесок до деідеологізації та демократизації вітчизняних філософських освіти, науки й культури в контексті творчого засвоєння ними найкращих інтелектуальних здобутків світового цивілізаційного поступу.
В и с н о в к и. Проаналізовано широкий спектр наукових та інших видань фахової філософської спільноти УРСР 70–90-х років ХХ ст. та інтерв'ю творців Київського філософського кола в проєктах з усної історії філософії першої чверті цього віку. Аргументовано, що вони засвідчують його принципове тематично-змістове долучення у науковій роботі та педагогічній діяльності наприкінці "застою" і протягом періоду "перебудови" в СРСР до світового постмодерного філософського життя. На підставі засвоєння досвіду неомарксизму та широкого спектра філософських учень постмодерну це коло ініціювало дерадянізацію вищої освіти УРСР.
Ключові слова :
history of philosophy of Ukraine Kyiv Philosophical Circle of the 1940s – 1990s the Institute of Philosophy of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Taras Shevchenko Kyiv State University Oral History of Philosophy P. Kopnin V. Shynkaruk A. Konverskyi M. Tarasenko історія філософії України Київське філософське коло 50–90-х років ХХ ст Інститут філософії АН УРСР КДУ імені Т. Г. Шевченка усна історія філософії П. Копнін В. Шинкарук А. Конверський М. Тарасенко
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
466.34 KB
Контрольна сума :
(MD5):02b7086880e50742f0fa69bcd4ccafa9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International