ГЕОЛОГО-ПРОМИСЛОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗКРИТТЯ ТА ВИПРОБУВАННЯ СЛАБОПРОНИКНИХ ГАЗОНАСИЧЕНИХ ВІДКЛАДІВ

Trubenko, А., Хомин, В., Цьомко, В., Гоптарьова, Н., Броніцька, Н., Трубенко, А. (2019). GEOLOGICAL AND INDUSTRIAL FEATURES OF DISCLOSURE AND TESTING OF LOW-PERMEABLE GAS-SATURATED SEDIMENTS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(84), 42–48. https://doi.org/10.17721/1728-2713.84.06

Актуальність досліджень зумовлена науковим обґрунтуванням особливостей розкриття та випробування слабопроникних газоперспективних відкладів. Під слабопроникними газоперспективними відкладами у Карпатському регіоні Західної України розглянуто породи крейдової системи (обґрунтовано у попередніх наших працях). Відклади крейдової системи у поперечному перерізі Карпатського регіону займають понад половину об'єму породного масиву у межах границь розвитку флішових товщ, причому основна маса в інтервалі глибин 1,5–3,5 км відповідає відкладам стрийської світи верхнього відділу крейдової системи. Тобто об'єкт досліджень досить значний за своїм об'ємом. При виборі інтервалів перфорації та методів вторинної дії на продуктивний пласт у свердловинах, пробурених у регіонах, де спостерігаються слабопроникні тонкошаруваті флішові утворення (тонкоритмічне перешарування пісковиків, алевролітів та аргілітів), запропоновано методику, за якою для вибору методів вторинної дії на пласт обґрунтовуються інтервали залягання аргілітів. У такому випадку газоперспективні відклади (через збільшення проникності прошарків аргілітів при їх перфоруванні, а в подальшому і у процесі гідравлічного розриву пласта) об'єднуються в один значний за товщиною газоносний експлуатаційний об'єкт, завдяки чому приплив газу до свердловини підвищується. Цільове розкриття газоносних горизонтів та підвищення їхньої газовіддачі до оптимальних геолого-економічних параметрів потребує використання новітніх технологій, аналогічних до тих, які застосовуються при видобуванні газу зі сланцевих порід. Моделюванням процесу гідравлічного розриву піщано-аргілітової пачки верхньокрейдових відкладів у інтервалі 32603330 м у свердловині 2-Тарасівка за допомогою програми Меєр MFrac, доведено збільшення розкритості закріплених тріщин (у даному випадку від 0,02 до 0,22 см), а це сприятиме значному підвищенню провідності тріщини від 668 до 6000 мД·м, що є важливим фактором при видобуванні вуглеводневого газу зі слабопроникних відкладів, і підвищить продуктивність свердловин. У результаті це сприятиме суттєвому підвищенню паливно-енергетичного забезпечення України власною вуглеводневою сировиною.