Гумусовий стан буроземно-підзолистих ґрунтів Пригорганського Передкарпаття

Малик С. З., Паньків З. П. Гумусовий стан буроземно-підзолистих ґрунтів Пригорганського Передкарпаття. Фізична географія та геоморфологія. 2020. Вип 1-2 (99-100). С. 37-43.

Показники гумусового стану відображають не тільки продуктивність ґрунтів, але і особливості генези, інтенсивності і спрямованості ґрунтотворних процесів. Встановлено, що буроземно-підзолисті ґрунти Пригорганського Передкарпаття характеризуються низьким вмістом гумусу (1,36–3,7%) в межах НЕ gl горизонту, а у нижніх горизонтах його вміст різко зменшується. Профільний розподіл гумусу регресивно-акумулятивного типу, що характерно для більшості ґрунтів з елювіально-ілювіальним типом профілю. Вміст гумусу у мулистій фракції досліджуваних ґрунтів у 1,5–2,0 рази більший у порівнянні із дрібноземом, а у межах І(е)m gl горизонту втановлено накопичення гумусу, що зумовлено процесом лесиважу. Буроземно-підзолисті ґрунти характеризуються фульватним типом гумусу (С гк : С фк = 0,2–0,5). Переміщення фульвокислот у межах профілю, особливо органо-мінеральних колоїдів, спричинене процесом лесиважу. Серед фульвокислот найбільший вміст має фракція, зв’язана із мінеральною частиною (ФК-3), її вміст з глибиною зростає від 17,6 до 35,1%. Збільшення вмісту цієї фракції з глибиною пов’язано, перш за все, з здатністю мігрувати у межах профілю, що може бути зумовлено як переміщенням фульвокислот вглиб профілю із сорбцією їх на пептизуючих колоїдах, так і спільним переміщенням органо-мінеральних пептизованих колоїдів у профілі Найбільший ступінь гуміфікації (28,10–28,75%) мають верхні гумусово-елювіальні горизонти, оскільки у них створюються найкращі умови для інтенсивної діяльності мікроорганізмів, Вміст гумусу у глинистих кутанах в 1,5 рази більший у порівнянні із вмісним ілювіальним горизонтом, що спричинено процесом лесиважу та глинистим гранулометричним складом. Вміст гумусу у нодулях менший (0,26%) у порівнянні із вмісним горизонтом. Результати аналізу оптичної густини вказують на зменшення показника екстинції від НЕ g1 до I(e) m gl горизонту, що корелює із показниками профільного розподілу гумінових кислот, загальний вміст яких зменшується з глибиною. Такі характеристики складу гумусу вказують на генетичну спорідненість з бурими лісовими ґрунтами.