ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

S. V., V. (2025). FEATURES OF REGULATION OF DISMISSAL FROM WORK UNDER THE LEGISLATION OF UKRAINE. Social Law(3).

Стаття присвячена дослідженню особливостей правового регулювання відсторонення від роботи в Україні. Встановлено, що положення Кодексу законів про працю України не в повній мірі враховують існування потенційних ситуацій, наслідком яких може бути відсторонення працівника від роботи. Особливу увагу в дослідженні приділено аналізу зарубіжного досвіду в частині правового регулювання відсторонення від роботи. На прикладі зарубіжного досвіду показано необхідність врахування в положеннях законодавства про працю широкого кола ситуацій, коли працівника з практичної точки зору необхідно відсторонити від роботи, а також встановлення чітких часових критеріїв такого відсторонення.
Щодо можливості віднесення відсторонення працівника від роботи до заходів дисциплінарного стягнення, то встановлено, що дійсно саме по собі відсторонення від роботи може мати вплив на подальшу поведінку працівника, що надає цій категорії певних спільних рис з дисциплінарною відповідальністю. У свою чергу, якщо звернутися до положень ст. 46 Кодексу законів про працю України, то можна побачити, що незважаючи на те, що в наведеній статті Кодексу використовується у термін «допускається», її зміст вказує виключно на обов’язок роботодавця відсторонити працівника від роботи. Ця обставина характеризує передбачене Кодексом законів про працю України відсторонення працівника від роботи саме як превентивний захід. Адже для дисциплінарного стягнення характерним є прояв дисциплінарної влади роботодавця, яка наділяє його правом притягати або не притягати порушника до дисциплінарної відповідальності.
Зроблено висновок, що категорію відсторонення від роботи слід розглядати, як тимчасове припинення працівником виконання своїх трудових обов’язків відповідно до рішення роботодавця або уповноваженого ним органу, що застосовується як запобіжний (попереджувальний) захід, у випадку, коли продовження виконання працівником роботи може завдати шкоди безпеці та здоров’ю працівника або третіх осіб, а також законним інтересам роботодавця або третіх осіб. З метою забезпечення захисту інтересів найменш захищеної сторони трудових правовідносин – працівника, основні положення щодо відсторонення від роботи мають бути чітко врегульовані на рівні законодавства. У зв’язку з цим до Кодексу законів про працю України доцільно запровадити відповідні зміни в частині: конкретизації випадків, у разі яких працівника може бути відсторонено від роботи; встановлення граничних термінів відсторонення від роботи; правових гарантій щодо оплати праці, у випадку, якщо відсторонення відбувається в межах розслідування дисциплінарного проступку працівника.