Концептуалізація явища ментальної моделі світу в когнітивно-поведінковій та наративній психотерапії

АБРАМОВ, В. (2024). Conceptualization of the phenomenon of the mental model of the world in cognitive-behavioral and narrative psychotherapy. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(20), 14–18. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).2

Проаналізовано концептуалізацію явища ментальної моделі світу, що формується в особи і опосередковує її поведінку, в когнітивній терапії А. Бека, схема-терапії Д. Янга; у функціональному контекстуалізмі та поведінковій терапії, а також наративній терапії М. Уайта та Д. Епстона.
У класичній когнітивній терапії А. Бека зазначене явище концептуалізовано в понятті "схема". Наголошено на когнітивній природі схем, що зумовлює лише когнітивні способи їх корекції.
Підкреслено, що поняття про схеми в схема-терапії Д. Янга стосується не лише когнітивної сфери особистості. Схема також опрацьовує емоційні переживання, тілесні відчуття та легко актуалізує спогади, у яких була сформована. Відповідно, в техніках схема-терапії, крім когнітивних, є також емоційно орієнтовані техніки – імагінативна рескрипція та техніка стільців.
Досліджено наративну терапію М. Уайта, де використовується поняття наративу, що є способом осмислення особою подій власного життя для побудови картини світу та власної ідентичності. Наративний терапевт допомагає особі побудувати наратив, що відповідав би її цінностям, підкреслюючи унікальні епізоди її життя, що суперечать наявному наративу.
Розкрито, що у функціональному контекстуалізмі та поведінковій терапії використовується концепт поведінки, керованої правилами. Правила можуть бути засвоєні безпосередньо через досвід або без безпосереднього досвіду – через механізм похідних вербальних відносин. Робота поведінкового терапевта для модифікації правил, що керують поведінкою, спрямована на зміну контексту поведінки особи.
Акцентовано, що, попри різну концептуалізацію явища ментальної моделі світу, що формується в особи і опосередковує її поведінку, проаналізовано підходи, незважаючи на різні вихідні теоретико-методологічні позиції, використовують для його модифікації схожі механізми. Зокрема, виявлено, що як поведінкові експерименти в когнітивно-поведінковій терапії А. Бека, так і стиль обмеженого повторного батьківства та імагінативну рескрипцію в схема-терапії Д. Янга, можна відобразити як зміну контексту, в якому відбувається поведінка особи, що призводить до зміни правил, які керують поведінкою. З Іншого боку, різна концептуалізація явища ментальної моделі світу, що формується в особи і опосередковує її поведінку, розкриття у ньому різних аспектів, поглиблює арсенал технік терапевта.