Особливості відтворення французьких колоронімів українською мовою на матеріалі есе Мішеля Пастуро «Кольори наших споминів»

Зайцева О. О. Особливості відтворення французьких колоронімів українською мовою на матеріалі есе Мішеля Пастуро «Кольори наших споминів» : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035Філологія / наук. кер. Е. М. Андрієвська. Київ, 2024. 117 с.

Безперервний розвиток техніки і моди сприяє збагаченню словникового запасу мови найменуваннями нових відтінків. Відтворення таких лексичних одиниць вимагає від перекладача враховувати не лише семантику колороніма, а й його роль у культурі того чи іншого народу, що й визначає актуальність цього дослідження.
Об'єктом дослідження є лексеми з денотативною ознакою кольору у французькому та українському текстах есе, що досліджуються, а предмет – способи їхнього перекладу українською мовою.
Метою нашого дослідження є характеристика лексико-граматичних та стилістичних особливостей французьких колоронімів, а також визначення шляхів набуття еквівалентності цих лексем в українському перекладі літературного есе Мішеля Пастуро «Les couleurs de nos souvenirs», здійсненого Андрієм Рєпою. Для досягнення поставленої мети було виконано такі завдання: дослідити основні підходи до вивчення колоронімів та типи їхніх класифікацій; окреслити способи перекладу колоронімів, перекладацькі трансформації, вжиті Андрієм Рєпою, та проблематику відтворення відповідних лексем з французької мови українською.
Основними методами наукового дослідження, що застосовані у науковій роботі, є теоретичний аналіз наукової літератури, класифікація, метод суцільної вибірки, перекладознавчий, порівняльний та трансформаційний аналізи.
У роботі було виокремлено 323 колороніми та здійснено їхній перекладацький аналіз. Було виявлено, що найчастотнішими трансформаціями, не враховуючи лексеми, перекладені прямими відповідниками, виявилися транспозиція, перестановка та заміна граматичної конструкції. Було визначено причини застосування трансформацій: структурна приналежність колороніма; граматичні особливості мов; культурні відмінності, пов’язані з різними колірними асоціаціями у французького та українського читача. Було зроблено висновок про основні помилки у перекладі колоронімів: невідповідність кольору або відтінку в текстах оригіналу та перекладу, невмотивоване опущення кольороознаки без подальшої компенсації, безпідставне додавання колороніма.
Унаслідок дослідження проблематики колоронімів на позначення мастей коней ми зауважили, що їхнє відтворення становить чималу перекладацьку проблему через відсутність уніфікації відповідної термінології. Простежено множинність колірних референтів та підтверджено частотність неспівпадіння колірної ознаки або референційного взірця в досліджуваній парі мов.