Нео-етнотуризм в Україні як сучасний соціокультурний феномен

Батиченко, С. П.; Мірзодаєва, Т. В.

doi:10.17721/2786-4561.2026.7.1-0/14

Нео-етнотуризм в Україні як сучасний соціокультурний феномен

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2026

Автор(и) :

Батиченко, С. П.

Національний університет харчових технологій

Мірзодаєва, Т. В.

Національний університет харчових технологій

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/31997

DOI :

10.17721/2786-4561.2026.7.1-0/14

Журнал :

Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

Випуск :

7(1)

ISSN :

2786-4561

Початкова сторінка :

128

Кінцева сторінка :

134

Цитування :

[APA 7] Батиченко, С. П., & Мірзодаєва, Т. В. (2026). Нео-етнотуризм в Україні як сучасний соціокультурний феномен. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів, (7(1)), 128–134. https://doi.org/10.17721/2786-4561.2026.7.1-0/14

[ДСТУ] Батиченко С. П., Мірзодаєва Т. В. Нео-етнотуризм в Україні як сучасний соціокультурний феномен. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. 2026. № 7(1). С. 128—134. DOI: 10.17721/2786-4561.2026.7.1-0/14 (дата звернення: 29.08.2026).

У статті досліджено нео-етнотуризм як сучасний соціокультурний феномен, що формується на перетині етнокультурної спадщини, креативних індустрій та досвідоорієнтованого туризму. Розкрито його сутність як інтегрованої моделі взаємодії туриста, локальної громади та культурного середовища, заснованої на співтворенні туристичного досвіду. Визначено ключові характеристики нео-етнотуризму: динамічна автентичність, партисипативність, екоорієнтованість, територіальна локальність і технологічна гібридність. Проаналізовано основні напрями його розвитку в Україні, зокрема ревіталізаційні ініціативи, етно-готелі, крафтово-гастрономічні практики та волонтерські проєкти. Особливу увагу приділено трансформаціям туристичної сфери в умовах воєнного стану, де нео-етнотуризм виконує ідентифікаційну, психологічно-відновлювальну та соціально-консолідаційну функції. На основі кейс-стаді та SWOT-аналізу окреслено потенціал і обмеження розвитку цього виду туризму в Україні. Підкреслено асиметричний характер регіонального розвитку та перспективи цифровізації туристичних практик і посилення ролі локальних громад у збереженні культурної спадщини.