Біохімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Голота Юлія Вікторівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Толстанова Ганна Миколаївна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Голота, Ю. В. (2017). Біохімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону [Дис. канд. біол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4188
[ДСТУ] Голота Ю. В. Біохімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону : дис. … канд. біол. наук : 09 Біологія. Київ, 2017. 145 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4188 (дата звернення: 25.07.2026).
Вперше встановлено, що цефтриаксон-викликані зміни вмісту КЛЖК та КЛЖК-специфічних рецепторів і транспортерів супроводжуються тривалими зрушеннями в окисно-антиоксидантному балансі слизової оболонки товстої кишки, активацією редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1, HIF1α та призводять до тривалих змін у складі глікопротеїнів слизу, і, як результат, підвищення чутливості кишкового бар’єру до ульцерогенних чинників.
1. Показано, що введення цефтриаксону (300 мг/кг, 14 діб) призводило до зниження загального вмісту КЛЖК у дистальному відділі товстої кишки щурів; найбільш суттєво знижувався вміст пропіонової і масляної кислот, що призводило до зростання відносного вмісту оцтової кислоти, яка має прозапальні властивості. Ці зміни були стійкими в часі та супроводжувалися зниженням анаеробного індексу.
2. Встановлено, що введення цефтриаксону щурам впродовж 14 діб зменшувало рівень FFA2 та FFA3 рецепторів у слизовій оболонці товстої кишки; знижувалась імунореактивність SMCT1 транспортера КЛЖК на апікальній мембрані та підвищувалась – МСТ1 і МСТ4 транспортерів на базолатеральній мембрані ентероцитів.
3. Короткотривале введення цефтриаксону впродовж 5 діб викликало активацію редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1 в слизовій оболонці товстої кишки щурів. Збільшення терміну введення цефтриаксону до 14 діб асоціювалось з порушенням окисно-антиоксидантного балансу, підвищенням рівня гіпоксія-чутливого транскрипційного фактору HIF1α, фосфорилювання ERK1/2 та пригніченням фосфорилювання р38 МАР-кіназ.
4. Зниження загальної концентрації глікопротеїнів, а також гексоз, фукози та підвищення сіалових кислот поверхневого слизу товстої кишки щурів спостерігалось лише у віддалені терміни після 14-добового введення цефтриаксону (на 72 добу експерименту), що свідчить про передчасне термінування олігосахаридних ланцюгів глікопротеїнів слизу. Ці зміни супроводжувались посиленням активності прозапальної матриксної металопротеїнази ММП-9 та зниженням антизапальної – ММП-2 в слизовій оболонці товстої кишки щурів.
5. Доведено, що введення цефтриаксону впродовж 14 діб призводить до віддалених змін інтегративної бар’єрної функції слизової оболонки товстої кишки, що підтверджується: збільшенням проникності епітелію товстої кишки щурів, транслокацією бактерій у кров та підвищенням чутливості до розвитку експериментального коліту.
Ключові слова: антибіотики, коротколанцюгові жирні кислоти, окисно-антиоксидантний баланс, редокс-чутливі транскрипційні фактори, глікопротеїни слизу.
1. Показано, що введення цефтриаксону (300 мг/кг, 14 діб) призводило до зниження загального вмісту КЛЖК у дистальному відділі товстої кишки щурів; найбільш суттєво знижувався вміст пропіонової і масляної кислот, що призводило до зростання відносного вмісту оцтової кислоти, яка має прозапальні властивості. Ці зміни були стійкими в часі та супроводжувалися зниженням анаеробного індексу.
2. Встановлено, що введення цефтриаксону щурам впродовж 14 діб зменшувало рівень FFA2 та FFA3 рецепторів у слизовій оболонці товстої кишки; знижувалась імунореактивність SMCT1 транспортера КЛЖК на апікальній мембрані та підвищувалась – МСТ1 і МСТ4 транспортерів на базолатеральній мембрані ентероцитів.
3. Короткотривале введення цефтриаксону впродовж 5 діб викликало активацію редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1 в слизовій оболонці товстої кишки щурів. Збільшення терміну введення цефтриаксону до 14 діб асоціювалось з порушенням окисно-антиоксидантного балансу, підвищенням рівня гіпоксія-чутливого транскрипційного фактору HIF1α, фосфорилювання ERK1/2 та пригніченням фосфорилювання р38 МАР-кіназ.
4. Зниження загальної концентрації глікопротеїнів, а також гексоз, фукози та підвищення сіалових кислот поверхневого слизу товстої кишки щурів спостерігалось лише у віддалені терміни після 14-добового введення цефтриаксону (на 72 добу експерименту), що свідчить про передчасне термінування олігосахаридних ланцюгів глікопротеїнів слизу. Ці зміни супроводжувались посиленням активності прозапальної матриксної металопротеїнази ММП-9 та зниженням антизапальної – ММП-2 в слизовій оболонці товстої кишки щурів.
5. Доведено, що введення цефтриаксону впродовж 14 діб призводить до віддалених змін інтегративної бар’єрної функції слизової оболонки товстої кишки, що підтверджується: збільшенням проникності епітелію товстої кишки щурів, транслокацією бактерій у кров та підвищенням чутливості до розвитку експериментального коліту.
Ключові слова: антибіотики, коротколанцюгові жирні кислоти, окисно-антиоксидантний баланс, редокс-чутливі транскрипційні фактори, глікопротеїни слизу.
Галузі знань та спеціальності :
09 Біологія
091 Біологія та біохімія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.26 MB
Контрольна сума :
(MD5):5ac6aa296f9920bbe62ae5d0116c06b0
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International