Параметри
Біохімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Голота Юлія Вікторівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Толстанова Ганна Миколаївна
Анотація :
Вперше встановлено, що цефтриаксон-викликані зміни вмісту КЛЖК та КЛЖК-специфічних рецепторів і транспортерів супроводжуються тривалими зрушеннями в окисно-антиоксидантному балансі слизової оболонки товстої кишки, активацією редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1, HIF1α та призводять до тривалих змін у складі глікопротеїнів слизу, і, як результат, підвищення чутливості кишкового бар’єру до ульцерогенних чинників.
1. Показано, що введення цефтриаксону (300 мг/кг, 14 діб) призводило до зниження загального вмісту КЛЖК у дистальному відділі товстої кишки щурів; найбільш суттєво знижувався вміст пропіонової і масляної кислот, що призводило до зростання відносного вмісту оцтової кислоти, яка має прозапальні властивості. Ці зміни були стійкими в часі та супроводжувалися зниженням анаеробного індексу.
2. Встановлено, що введення цефтриаксону щурам впродовж 14 діб зменшувало рівень FFA2 та FFA3 рецепторів у слизовій оболонці товстої кишки; знижувалась імунореактивність SMCT1 транспортера КЛЖК на апікальній мембрані та підвищувалась – МСТ1 і МСТ4 транспортерів на базолатеральній мембрані ентероцитів.
3. Короткотривале введення цефтриаксону впродовж 5 діб викликало активацію редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1 в слизовій оболонці товстої кишки щурів. Збільшення терміну введення цефтриаксону до 14 діб асоціювалось з порушенням окисно-антиоксидантного балансу, підвищенням рівня гіпоксія-чутливого транскрипційного фактору HIF1α, фосфорилювання ERK1/2 та пригніченням фосфорилювання р38 МАР-кіназ.
4. Зниження загальної концентрації глікопротеїнів, а також гексоз, фукози та підвищення сіалових кислот поверхневого слизу товстої кишки щурів спостерігалось лише у віддалені терміни після 14-добового введення цефтриаксону (на 72 добу експерименту), що свідчить про передчасне термінування олігосахаридних ланцюгів глікопротеїнів слизу. Ці зміни супроводжувались посиленням активності прозапальної матриксної металопротеїнази ММП-9 та зниженням антизапальної – ММП-2 в слизовій оболонці товстої кишки щурів.
5. Доведено, що введення цефтриаксону впродовж 14 діб призводить до віддалених змін інтегративної бар’єрної функції слизової оболонки товстої кишки, що підтверджується: збільшенням проникності епітелію товстої кишки щурів, транслокацією бактерій у кров та підвищенням чутливості до розвитку експериментального коліту.
Ключові слова: антибіотики, коротколанцюгові жирні кислоти, окисно-антиоксидантний баланс, редокс-чутливі транскрипційні фактори, глікопротеїни слизу.
1. Показано, що введення цефтриаксону (300 мг/кг, 14 діб) призводило до зниження загального вмісту КЛЖК у дистальному відділі товстої кишки щурів; найбільш суттєво знижувався вміст пропіонової і масляної кислот, що призводило до зростання відносного вмісту оцтової кислоти, яка має прозапальні властивості. Ці зміни були стійкими в часі та супроводжувалися зниженням анаеробного індексу.
2. Встановлено, що введення цефтриаксону щурам впродовж 14 діб зменшувало рівень FFA2 та FFA3 рецепторів у слизовій оболонці товстої кишки; знижувалась імунореактивність SMCT1 транспортера КЛЖК на апікальній мембрані та підвищувалась – МСТ1 і МСТ4 транспортерів на базолатеральній мембрані ентероцитів.
3. Короткотривале введення цефтриаксону впродовж 5 діб викликало активацію редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1 в слизовій оболонці товстої кишки щурів. Збільшення терміну введення цефтриаксону до 14 діб асоціювалось з порушенням окисно-антиоксидантного балансу, підвищенням рівня гіпоксія-чутливого транскрипційного фактору HIF1α, фосфорилювання ERK1/2 та пригніченням фосфорилювання р38 МАР-кіназ.
4. Зниження загальної концентрації глікопротеїнів, а також гексоз, фукози та підвищення сіалових кислот поверхневого слизу товстої кишки щурів спостерігалось лише у віддалені терміни після 14-добового введення цефтриаксону (на 72 добу експерименту), що свідчить про передчасне термінування олігосахаридних ланцюгів глікопротеїнів слизу. Ці зміни супроводжувались посиленням активності прозапальної матриксної металопротеїнази ММП-9 та зниженням антизапальної – ММП-2 в слизовій оболонці товстої кишки щурів.
5. Доведено, що введення цефтриаксону впродовж 14 діб призводить до віддалених змін інтегративної бар’єрної функції слизової оболонки товстої кишки, що підтверджується: збільшенням проникності епітелію товстої кишки щурів, транслокацією бактерій у кров та підвищенням чутливості до розвитку експериментального коліту.
Ключові слова: антибіотики, коротколанцюгові жирні кислоти, окисно-антиоксидантний баланс, редокс-чутливі транскрипційні фактори, глікопротеїни слизу.
Бібліографічний опис :
Голота Ю. В. Біохімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону : дис. ... канд. біол. наук : 03.00.04 біохімія / Голота Юлія Вікторівна . - Київ, 2017. - 145 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
2.26 MB
Контрольна сума:
(MD5):5ac6aa296f9920bbe62ae5d0116c06b0