Кільця Лізеґанґа у лесово-ґрунтовій серії як об’єкт досліджень у науках про Землю (приклади з Хмельницького плато, Подільська височина)

Колтун О. В., Колтун В. Р. Кільця Лізеґанґа у лесово-ґрунтовій серії як об’єкт досліджень у науках про Землю (приклади з Хмельницького плато, Подільська височина). Фізична географія та геоморфологія. 2018. Вип. 1 (89). С. 30-34.

Кільця Лізеґанґа у пухких ґрунтах є насамперед особливим просторовим розташуванням неконкреційних залізистих і карбонатних новоутворень. Оцінка просідності монолітів із шурфів у верхньоплейстоценових лесах і палеоґрунтах Хмельницького плато у 1970–80-х роках засвідчила відмінності у показниках для зразків з кільцями і без. У нещодавніх зразках із котлованів і свердловин виявлені залізисті кільця Лізеґанґа у лесах верхнього плейстоцену і карбонатні у палеоґрунті середнього плейстоцену. Рівень ґрунтових вод у двох місцезнаходженнях на території м. Хмельницького, не був досягнутий при бурінні завглибшки 16–17 м. Тому маємо окрім інженерно-геологічних причин більшого наукового зацікавлення кільцями Лізеґанґа ще й палеогеографічні, зокрема, з’ясування того, коли і за яких умов утворилися ці структури, якщо немає перезволоження відкладів – головної причини утворення залізистих конкрецій і неконкреційних новоутворень у сучасних ґрунтах. Дане дослідження є насамперед спробою зацікавити колег феноменом кілець Лізеґанґа у пухких відкладах, особливо у лесово-ґрунтовій серії, а також запрошенням до дискусії.