Суспільно-географічне дослідження сакральних просторів Поділля

У дисертації уточнено поняття сакральний простір як специфічної територіальної структури, що характеризується зосередженням природних або створених людиною об’єктів з особливими духовними властивостями, які використовуються населенням, і виконує комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та природоохоронну функції.
Визначено, що найдоцільніше класифікацію сакральних просторів здійснювати за трьома критеріями – територіальним (за територіальними масштабами), генетичним (за походженням) та функціональним (за використанням, у тому числі за релігійним напрямом, конфесією). Сформульовано методику суспільно-географічного дослідження сакральних просторів регіону, що передбачає виконання чотирьох етапів: теоретичного, оціночного, аналітико-синтетичного та конструктивного. Дано оцінку факторів формування та розміщення сакральних просторів Подільського регіону в різні історичні періоди, зокрема виявлено визначальний вплив природних та суспільно-географічних (етнічного, релігійного, політичного, соціального) факторів.Виділено такі етапи формування сакральних просторів Поділля: язичницький (дохристиянський) етап; період Київської Русі; литовсько-польський період; доба Гетьманщини; доба імперії; радянська доба; сучасний етап. Виявлено, що у формуванні та розвитку сакральних просторів Поділля ключову роль відіграли суспільно-географічні фактори (релігійний, етнічний, політичний, соціальний, психологічний). Визначено, що релігійний фактор є вирішальним у виникненні та розвитку сакральних просторів.Виявлено, що Подільський регіон характеризуються територіальною-конфесійною неоднорідністю, що проявляється на різних масштабах дослідження.Визначено, що сакральні простори Поділля використовуються переважно у двох напрямах: з релігійною метою або для цілей туризму та паломництва. У функціональному відношенні переважають монофункціональні сакральні простори, які використовуються з релігійною метою. З метою оцінки туристичного потенціалу сакральних просторів Поділля розроблено систему бальної оцінки атрактивності (привабливості), доступності та пристосованості сакральних просторів для здійснення туристичної діяльності. Показано, що ефективне поліфункціональне використання сакральних просторів Подільського регіону ускладнюється через наявність низки проблем, значною мірою пов’язаних із обмеженим їх використанням лише для цілей релігійної діяльності.Зроблено висновок, що сакральні простори Подільського регіону є перспективними для розвитку релігійної, туристичної, наукової діяльності та здійснення паломництва. При цьому можливості використання сакральних просторів у туристичній діяльності визначаються трьома ключовими складовими: ресурсним забезпеченням, споживанням та організацією використання.

Атаман Л. В. Суспільно-географічне дослідження сакральних просторів Поділля : автореф. дис. ...канд. геогр. наук : 11.00.02 – економічна та соціальна географія / Атаман Людмила Василівна. - Київ, 2017. – 212 с.