Концепція гастрономічного ландшафту в сучасній географії

Нестерчук, І.К., & Іванов, Є.А. (2025). Концепція гастрономічного ландшафту в сучасній географії. Географія та туризм, (79), 3–10. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.79.3-10

Актуальність дослідження зумовлена теоретичним обґрунтуванням концепції «гастрономічного ландшафту». Антропогенне середовище – це зміни, які людство внесли в ландшафт: ферми, поля, будинки, селища, міста та інфраструктура, які пов'язані з виробництвом, переробкою місцевих терруарів та спеціалітетів, харчовою культурою етносів, що стає частиною ширшого поняття «гастрономічного ландшафту». Це область, де прослідковується найбільш безпосередній вплив людини на гастрономічний ландшафт, хоча цей вплив так чи інакше також формується природним середовищем. У той момент, коли виникла більшість українських, зокрема регіональних (поліських) сільськогосподарських об'єктів, ферм, містечок, сіл і міст, не існувало технології, щоб просто розмістити людське житло де завгодно, не враховуючи природного середовища.
Метою дослідження є обґрунтування концепції «гастрономічного ландшафту».
Методи дослідження включали комплекс взаємодоповнюючих загальнoнаукових та конкретнонаукових метoдів наукового пізнання, зокрема загальнoнаукові: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, моделювання, літературний, типізації тощо. Використано низку конкретнонаукових метoдів наукового пізнання: методи причинно-наслідкового й історичного аналізу, методи порівняльного аналізу, методи статистичних досліджень (щорічники спеціалізованих організацій ООН, особливо ЮНЕСКО); польові географічні розвідки з метою визначення атрактивності природних ресурсів, культурної спадщини.
Отриманні результати полягають в тому, що ініційовано та сформульовано концепцію «гастрономічних ландшафтів» на збагачення сучасного наукового арсеналу конструктивної географії; створено картосхеми: гастрономічних ландшафтів регіону, природно-ресурсного потенціалу гастрономічного ландшафту українського Правобережного Полісся, етнічного складу населення територіальних громад та культурної, гастрономічної спадщин Правобережного Полісся України, що надає можливість отримати комплексну інтегральну оцінку території.
Наукова новизна роботи полягає у сформуванні та обґрунтуванні концепції «гастрономічних ландшафтів».
Практична значущість дослідження через теоретичні напрацювання та практичні висновки, імплементують концепцію «гастрономічних ландшафтів» в теорію конструктивної географії через регіональний наратив.