Фонетико-акустичні характеристики українського читаного експресивного та спонтанного мовлення
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
6 липня 2026 р.
Автор(и) :
Фисина, Юлія Сергіївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Фисина, Ю. С. (2026). Фонетико-акустичні характеристики українського читаного експресивного та спонтанного мовлення [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/28660
[ДСТУ] Фисина Ю. С. Фонетико-акустичні характеристики українського читаного експресивного та спонтанного мовлення : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. В. В. Робейко. Київ, 2026. 95 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/28660 (дата звернення: 30.07.2026).
У бакалаврській роботі здійснено комплексне дослідження фонетико-акустичних параметрів українського читаного експресивного та спонтанного мовлення. Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу сучасної експериментальної фонетики до аналізу живого мовлення та розвитком корпусної лінгвістики.
Об’єктом дослідження є усне мовлення носіїв української мови, предметом – просодичні особливості читаного експресивного та спонтанного мовлення. Мета роботи полягає у встановленні спільних і відмінних фонетико-акустичних характеристик цих різновидів усного мовлення.
Для реалізації поставленої мети сформовано корпус із 40 аудіозаписів: 30 записів читаного експресивного мовлення на теми любові, жаху та природи, а також 10 записів спонтанного мовлення. Усі записи сегментовано та проанотовано в програмі Praat. У дослідженні використано описовий, порівняльний, перцептивний та інструментальний методи аналізу. Важливим аспектом роботи є автоматизація: за допомогою скриптів автоматично визначено значення частоти основного тону, інтенсивності, тривалості синтагм і пауз, темп та побудовано інтонаційні контури синтагм.
У результаті дослідження встановлено, що читане експресивне мовлення характеризується більшою контрольованістю просодичних параметрів. Для позитивно забарвленого мовлення властиві вищі значення частоти основного тону, плавні інтонаційні контури; негативно забарвленому мовленню притаманні контрастність тональних параметрів, варіативність інтенсивності та динамічні зміни темпу. Основними диференційними ознаками спонтанного мовлення визначено інтонаційні контури незавершення, вокалізовані паузи вагання, розтягування звуків і слова-паразити. Порівняльний аналіз показав, що спонтанне мовлення вирізняється значно більшою індивідуальною варіативністю просодичних характеристик, тоді як читане експресивне мовлення має стабільніші фонетико-акустичні параметри.
Об’єктом дослідження є усне мовлення носіїв української мови, предметом – просодичні особливості читаного експресивного та спонтанного мовлення. Мета роботи полягає у встановленні спільних і відмінних фонетико-акустичних характеристик цих різновидів усного мовлення.
Для реалізації поставленої мети сформовано корпус із 40 аудіозаписів: 30 записів читаного експресивного мовлення на теми любові, жаху та природи, а також 10 записів спонтанного мовлення. Усі записи сегментовано та проанотовано в програмі Praat. У дослідженні використано описовий, порівняльний, перцептивний та інструментальний методи аналізу. Важливим аспектом роботи є автоматизація: за допомогою скриптів автоматично визначено значення частоти основного тону, інтенсивності, тривалості синтагм і пауз, темп та побудовано інтонаційні контури синтагм.
У результаті дослідження встановлено, що читане експресивне мовлення характеризується більшою контрольованістю просодичних параметрів. Для позитивно забарвленого мовлення властиві вищі значення частоти основного тону, плавні інтонаційні контури; негативно забарвленому мовленню притаманні контрастність тональних параметрів, варіативність інтенсивності та динамічні зміни темпу. Основними диференційними ознаками спонтанного мовлення визначено інтонаційні контури незавершення, вокалізовані паузи вагання, розтягування звуків і слова-паразити. Порівняльний аналіз показав, що спонтанне мовлення вирізняється значно більшою індивідуальною варіативністю просодичних характеристик, тоді як читане експресивне мовлення має стабільніші фонетико-акустичні параметри.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Мови та література
Лінгвістика
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.41 MB
Контрольна сума :
(MD5):82a8c00acb4f6836b0e74594cd6c4a47