Параметри
НАВІГАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЕЗЛАД У ВІЙНІ ТА МИРІ: ПЕРСПЕКТИВА НЕЙРОНАУКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Suomala, J.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2 (22)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
150
Кінцева сторінка :
167
Цитування :
Suomala, J. (2024). НАВІГАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЕЗЛАД У ВІЙНІ ТА МИРІ: ПЕРСПЕКТИВА НЕЙРОНАУКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ. Український психологічний журнал(2 (22)), 150–167. https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).9
У цій статті досліджується психологічна безпека через прийняття рішень людиною, підкреслюється, як такі витончені загрози, як інформаційний безлад, посилений інтернетом і штучним інтелектом, підривають довіру до демократичних інститутів. Всесвітній економічний форум визначив цей безлад як значну загрозу для демократії, що вимагає розуміння його першопричин. Дослідження показують, що поведінкою людини керує оціночна мережа мозку, в якій виокремлюють сім активаторів прийняття рішень: Я, Ми, Емоції, Знання, Мета, Почуття та Диференціація, зосереджуючись на Я та Ми в контексті психологічної безпеки. Активатор «Я» пов’язаний із самоконтинуальністю та особистою активністю, тоді як загрози ідентичності можуть призвести до незахищеності. У сьогоднішньому нестабільному кліматі ліберальні демократії стикаються з викликами, пов’язаними з мінливими нормативними рамками та зростаючою поляризацією суспільства. Активатор «Ми» підкреслює важливість соціальних відносин і культурних норм у формуванні поведінки. Розуміння взаємодії між активаторами «Я» і «Ми» є важливим для вирішення проблеми психологічної безпеки, оскільки люди часто шукають підтвердження в середовищі, яке відчуває підтримку, але сприймає суспільні інститути як такі, що підривають їхню ідентичність, роблячи їх вразливими до маніпуляцій. У статті запропоновано три рекомендації щодо інтеграції складнощів прийняття рішень людиною в практику кібербезпеки: (1) включити психологічний захист у кібербезпеку та національну оборону; (2) сприяти відкритій публічній дискусії про шкідливі психологічні атаки, захищаючи при цьому свободу вираження поглядів; і (3) посилити офіційну комунікацію, щоб визнати соціальний та контекстуальний вплив на прийняття рішень, а не покладатися лише на інформацію та факти.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
231.24 KB
Контрольна сума:
(MD5):ad3d3979a383fa7d25f0337f5499de7f
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/upj.2024.2(22).9