Проблема толерантності до людей з інвалідністю в медіа України

Полумисна О. О. Проблема толерантності до людей з інвалідністю в медіа України : дис. д-ра наук із соціальних комунікацій : 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій. Київ, 2023. 480 с.

Мета дослідження полягає у з‘ясуванні проблем толерантності до людей з інвалідністю в медійному та суспільному вимірах сучасної України.
Досягнення мети зумовило окреслення й виконання завдань дослідження:
- проаналізувати проблеми інформаційного вакууму та наявності комунікативних бар‘єрів у спілкуванні з людьми, які мають інвалідність, та тими, хто інвалідності не має;
- дослідити формування образу людини з інвалідністю в медіа;
- розглянути вплив креолізованих медіатекстів про людей з інвалідністю на реципієнтів;
- визначити особливості формування комунікації людини з інвалідністю за допомогою українських релігійних спільнот;
- з‘ясувати роль мас-медіа та соціальних мереж у житті людей з інвалідністю;
- дослідити контент про людей з інвалідністю в медіа під час російсько-української війни, зокрема зосередити увагу на військових, які отримали інвалідність у процесі війни.
Об’єктом дослідження є медіа України (телеканали «1+1» та «Україна»; впливові онлайн-видання, за інформацією Центру контент-аналізу, - «Суспільне», «Українська правда», «Обозреватель», ТСН, «Korrespondent», «Радіо Свобода» (2015-2023 рр.); соціальна мережа «Facebook»).
Предметом аналізу є проблема толерантності в медіа України стосовно людей з інвалідністю.
Джерельну базу дослідження становлять медіатексти, які поширюються через основні комунікаційні канали: друкована та електронна преса, телебачення, соціальні мережі; окрім того, це результати анкетувань, проведених серед людей, які мають інвалідність, та тих, які її не мають, з метою знайти причини фактичної відсутності комунікації між ними, також анкетування серед журналістів для виявлення проблем ін/толерантного ставлення до людей з інвалідністю; Конвенція про права людей з інвалідністю, Європейська стратегія щодо людей з інвалідністю, законодавча база України, яка стосується захисту прав людей з інвалідністю.
У результаті всебічного, комплексного, із залученням широкого кола джерел у розрізі масмедійної думки дослідження з‘ясовано, що життя людини з інвалідністю в Україні супроводжується складним двобічним (колізійним) процесом, зумовленим прийняттям усіх законодавчих норм щодо прав людей з інвалідністю і недотриманням їх на суспільному та медійному рівнях. Загалом на підставі цілісного аналізу в дисертаційній роботі виведено ряд теоретичних положень, які містять проміжну наукову новизну.
Вперше було:
- встановлено проблеми інформаційного вакууму та комунікативних бар‘єрів у спілкуванні з людиною, яка має інвалідність;
- з‘ясовано вплив креолізованих медіатекстів про людей з інвалідністю на реципієнтів;
- визначено особливості соціального служіння людям з інвалідністю релігійними громадами України та висвітлення цих процесів у медіа;
- з‘ясовано особливості формування іміджу людини з інвалідністю;
- встановлено дієвість соціальних мереж та ЗМІ щодо дотримання прав людей з інвалідністю;
- визначено реалізацію Європейської стратегії про права людей з інвалідністю в українських медіа;
- охарактеризовано медіаконтент про людей з інвалідністю та їхні проблеми під час російсько-української війни, зокрема про військових, які отримали інвалідність у процесі війни.
Вдосконалено:
- вивчення історії людини з інвалідністю в Україні, зокрема в її суспільно-медійному вимірі;
- дослідження механізмів взаємодії правового, соціального та медійного забезпечення людей з інвалідністю в Україні;
- висвітлення теми людей з інвалідністю в контексті євроінтеграційних процесів;
- формування іміджу людей з інвалідністю за сприяння соціальних комунікацій.
Отримали подальший розвиток:
- наукові ідеї про функції соціальної журналістики та роль журналіста;
- наукові ідеї про толерантність, зокрема етичні принципи у практиці медійника;
- наукові ідеї про публічну розповідь як засіб привернення уваги до проблем людей з інвалідністю та соціальної відповідальності перед ними.