Художня трансформація релігійних мотивів у творчості Сергія Жадана
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
13 травня 2026 р.
Автор(и) :
Павлов, Володимир Олександрович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Павлов, В. О. (2026). Художня трансформація релігійних мотивів у творчості Сергія Жадана [Дис. доктор філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35492
[ДСТУ] Павлов В. О. Художня трансформація релігійних мотивів у творчості Сергія Жадана : дис. … доктор філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 308 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35492
Павлов В.О. Художня трансформація релігійних мотивів у творчості Сергія Жадана. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026.
Дисертація присвячена аналізу релігійних мотивів та їх трансформації у творчості Сергія Жадана у контексті розвитку сучасної української літератури. Метою дослідження стало виявлення тенденцій трансформації сакрального у прозі та поезії письменника, аналіз моделей релігійної свідомості сучасної людини та визначення функцій переосмисленого сакрального у постсекулярному культурному контексті.
Дослідження здійснювалося на матеріалі художніх творів Сергія Жадана (поезія: збірки Сергія Жадана «Генерал Юда» (1995), «Цитатник: Вірші для коханок і коханців» (1995), «Пепсі» (1998), «Балади про війну і відбудову: Нова книга віршів» (2001), «Історія культури початку століття» (2003), «Марадона: Нова книга віршів» (2007), «Ефіопія» (2011), «Вогнепальні й ножові» (2012), «Життя Марії: Книга віршів і перекладів» (2015), «Тамплієри: Нові вірші, 2015–2016» (2016), «Антена» (2018), «Список кораблів: Нові вірші, 2018–2019» (2020), «Псалом авіації» (2018), «Скрипниківка» (2023), а також «Месопотамія» (2014) і «Господь симпатизує аутсайдерам» (2016) – та проза: «Ворошиловград» (2010), «Інтернат», «Месопотамія» (2014), «Арабески» (2024), – в яких виявлено релігійні мотиви.
Основними методами дослідження є комплекс літературознавчих, герменевтичних, структурно-семантичних, типологічних, порівняльних та діахронних підходів для аналізу релігійних мотивів у художніх текстах Сергія Жадана та сучасній українській літературі, що поєднує інтерпретацію, класифікацію і зіставлення сакральних образів. Для підсилення аналітичної об’єктивності застосовано корпусний і контекстуальний аналіз, елементи кількісної лінгвістики та прикладні методи виявлення частотності, семантичних трансформацій і закономірностей уживання релігійної лексики.
У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади дослідження» окреслено теоретико-методологічні засади дослідження релігійної свідомості та релігійного досвіду сучасної людини. Визначено ключові характеристики постсекулярного релігійного досвіду: екзистенційність, плюралізацію смислів, герменевтичність і символічність, переосмислення сакрального часу й простору. Релігійні мотиви у художньому тексті розглядаються як динамічні структурні й тематичні елементи, що інтегрують символічний, етичний та екзистенційний виміри.
Другий розділ «Релігійні мотиви в інтерпретаціях сучасної літератури» розкриває сучасну українську літературу як простір переосмислення сакрального. Встановлено, що релігійні мотиви в художніх творах функціонують як інструменти осмислення особистого й колективного досвіду, зокрема травматичного досвіду війни та соціальних криз. Постсекулярний контекст створює умови для співіснування віри і сумніву, сакрального і профанного, традиції і сучасності. Творчість Сергія Жадана демонструє інтеграцію сакрального в урбаністичний, соціально-історичний та екзистенційний контексти, формуючи особливу модель постсекулярного sacrum. Порівняльний аналіз із творами інших сучасних авторів підтверджує специфіку і послідовність його художньої моделі.
У третьому розділі «Трансформація релігійних мотивів і концепт sacrum у творчості Сергія Жадана» здійснено трансформаційний аналіз релігійних мотивів у прозі та поезії Жадана. Показано, що сакральне функціонує як динамічна категорія, інтегрована в систему мотивів самопізнання, любові, відповідальності та колективної пам’яті. Біблійні архетипи адаптуються до сучасного історичного досвіду, а корпусний аналіз лірики засвідчив варіативність релігійної лексики і зміну функціонального статусу сакральних маркерів. Поетика Жадана характеризується інверсією сакрального простору та інтеграцією сакрального в буденний і урбаністичний контексти, поєднуючи сакральне і профанне.
Четвертий розділ «Авторська інтерпретація релігійних мотивів у творчості Сергія Жадана» висвітлює авторську інтерпретацію ключових релігійних образів – Різдва, церкви, Марії та праведників. Доведено, що релігійні образи втрачають догматичну завершеність і функціонують як інструменти осмислення травматичного досвіду війни, соціальних криз і моральних викликів. Творчість Жадана репрезентує нову парадигму взаємодії між людиною, вірою та реальністю, де сакральне постає як динамічний процес внутрішнього пошуку й етичного свідчення.
Отже, релігійні мотиви та концепт sacrum у творчості Сергія Жадана виступають системним елементом художньої свідомості, інтегруючи історичний, екзистенційний і соціальний досвід, а також формуючи нову постсекулярну парадигму сучасної української літератури.
Ключові слова: релігійні мотиви, релігійна свідомість, sacrum, постсекулярність, українська література, поезія, новітня українська проза, Сергій Жадан, мотивний аналіз, інтертекстуальність, інтерпретація, герменевтика, війна, колективна пам’ять, біблійна символіка, образ, дискурс, жанр, поетика/стиль, жанрові різновиди, роман, тотожність.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026.
Дисертація присвячена аналізу релігійних мотивів та їх трансформації у творчості Сергія Жадана у контексті розвитку сучасної української літератури. Метою дослідження стало виявлення тенденцій трансформації сакрального у прозі та поезії письменника, аналіз моделей релігійної свідомості сучасної людини та визначення функцій переосмисленого сакрального у постсекулярному культурному контексті.
Дослідження здійснювалося на матеріалі художніх творів Сергія Жадана (поезія: збірки Сергія Жадана «Генерал Юда» (1995), «Цитатник: Вірші для коханок і коханців» (1995), «Пепсі» (1998), «Балади про війну і відбудову: Нова книга віршів» (2001), «Історія культури початку століття» (2003), «Марадона: Нова книга віршів» (2007), «Ефіопія» (2011), «Вогнепальні й ножові» (2012), «Життя Марії: Книга віршів і перекладів» (2015), «Тамплієри: Нові вірші, 2015–2016» (2016), «Антена» (2018), «Список кораблів: Нові вірші, 2018–2019» (2020), «Псалом авіації» (2018), «Скрипниківка» (2023), а також «Месопотамія» (2014) і «Господь симпатизує аутсайдерам» (2016) – та проза: «Ворошиловград» (2010), «Інтернат», «Месопотамія» (2014), «Арабески» (2024), – в яких виявлено релігійні мотиви.
Основними методами дослідження є комплекс літературознавчих, герменевтичних, структурно-семантичних, типологічних, порівняльних та діахронних підходів для аналізу релігійних мотивів у художніх текстах Сергія Жадана та сучасній українській літературі, що поєднує інтерпретацію, класифікацію і зіставлення сакральних образів. Для підсилення аналітичної об’єктивності застосовано корпусний і контекстуальний аналіз, елементи кількісної лінгвістики та прикладні методи виявлення частотності, семантичних трансформацій і закономірностей уживання релігійної лексики.
У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади дослідження» окреслено теоретико-методологічні засади дослідження релігійної свідомості та релігійного досвіду сучасної людини. Визначено ключові характеристики постсекулярного релігійного досвіду: екзистенційність, плюралізацію смислів, герменевтичність і символічність, переосмислення сакрального часу й простору. Релігійні мотиви у художньому тексті розглядаються як динамічні структурні й тематичні елементи, що інтегрують символічний, етичний та екзистенційний виміри.
Другий розділ «Релігійні мотиви в інтерпретаціях сучасної літератури» розкриває сучасну українську літературу як простір переосмислення сакрального. Встановлено, що релігійні мотиви в художніх творах функціонують як інструменти осмислення особистого й колективного досвіду, зокрема травматичного досвіду війни та соціальних криз. Постсекулярний контекст створює умови для співіснування віри і сумніву, сакрального і профанного, традиції і сучасності. Творчість Сергія Жадана демонструє інтеграцію сакрального в урбаністичний, соціально-історичний та екзистенційний контексти, формуючи особливу модель постсекулярного sacrum. Порівняльний аналіз із творами інших сучасних авторів підтверджує специфіку і послідовність його художньої моделі.
У третьому розділі «Трансформація релігійних мотивів і концепт sacrum у творчості Сергія Жадана» здійснено трансформаційний аналіз релігійних мотивів у прозі та поезії Жадана. Показано, що сакральне функціонує як динамічна категорія, інтегрована в систему мотивів самопізнання, любові, відповідальності та колективної пам’яті. Біблійні архетипи адаптуються до сучасного історичного досвіду, а корпусний аналіз лірики засвідчив варіативність релігійної лексики і зміну функціонального статусу сакральних маркерів. Поетика Жадана характеризується інверсією сакрального простору та інтеграцією сакрального в буденний і урбаністичний контексти, поєднуючи сакральне і профанне.
Четвертий розділ «Авторська інтерпретація релігійних мотивів у творчості Сергія Жадана» висвітлює авторську інтерпретацію ключових релігійних образів – Різдва, церкви, Марії та праведників. Доведено, що релігійні образи втрачають догматичну завершеність і функціонують як інструменти осмислення травматичного досвіду війни, соціальних криз і моральних викликів. Творчість Жадана репрезентує нову парадигму взаємодії між людиною, вірою та реальністю, де сакральне постає як динамічний процес внутрішнього пошуку й етичного свідчення.
Отже, релігійні мотиви та концепт sacrum у творчості Сергія Жадана виступають системним елементом художньої свідомості, інтегруючи історичний, екзистенційний і соціальний досвід, а також формуючи нову постсекулярну парадигму сучасної української літератури.
Ключові слова: релігійні мотиви, релігійна свідомість, sacrum, постсекулярність, українська література, поезія, новітня українська проза, Сергій Жадан, мотивний аналіз, інтертекстуальність, інтерпретація, герменевтика, війна, колективна пам’ять, біблійна символіка, образ, дискурс, жанр, поетика/стиль, жанрові різновиди, роман, тотожність.
Ключові слова :
релігійні мотиви релігійна свідомість sacrum постсекулярність українська література поезія новітня українська проза Сергій Жадан мотивний аналіз інтертекстуальність інтерпретація герменевтика війна колективна пам’ять біблійна символіка образ дискурс жанр поетика/стиль жанрові різновиди роман тотожність religious motifs religious consciousness the sacred post-secularity Ukrainian literature poetry contemporary Ukrainian prose Serhiy Zhadan motif analysis intertextuality interpretation hermeneutics war collective memory biblical symbolism image discourse genre poetics/style genre varieties novel identity
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.82 MB
Контрольна сума :
(MD5):77487984be1cc8bda609092a2a2b6e01
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International