Зв’язок експліцитних та імпліцитних переконань з типом мовної поведінки

Петрова К. Зв’язок експліцитних та імпліцитних переконань з типом мовної поведінки : кваліфікаційна робота : 053 Психологія / наук. кер. В. В. Абрамов. Київ, 2025. 86 с.

Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні отримано результати, що розширюють сучасні уявлення про психологічні механізми мовної поведінки особистості в умовах суспільних змін. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше: - виокремлено факторну структуру експліцитних переконань щодо української та російської мов із використанням семантичного диференціалу (п’ятифакторну модель для української та трьохфакторну для російської мови); - встановлено, що психологічна ригідність є характеристикою, пов’язаною з непослідовною або частковою зміною мовної поведінки; - виявлено, що імпліцитні асоціації щодо мов не пов’язані ні з експліцитними переконаннями, ні з фактичним мовним вибором. Набули подальшого розвитку положення про: - значення самоконтролю у забезпеченні узгодженості між переконаннями та мовною поведінкою; - роль експліцитних оцінок щодо соціально-політичної та ціннісної значущості мови як чинників стійкого переходу на українську; - визначальне значення мотивів ідентичності та політичного і культурного самовираження для стабільної україномовної поведінки; - структурну модель взаємозв’язків між переконаннями, регуляційними характеристиками та мовним вибором.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані психологами-практиками, консультантами та фахівцями у сфері психічного здоров’я для глибшого розуміння психологічних чинників мовної поведінки в умовах соціальних змін та воєнної реальності. Зокрема, дані дослідження можуть застосовуватись під час індивідуального психологічного консультування осіб, які переживають внутрішній конфлікт, емоційний дискомфорт чи тривожність, пов’язані зі зміною мови спілкування. При цьому результати щодо ролі психологічної ригідності та самоконтролю можуть слугувати підґрунтям для розроблення та проведення інтервенцій, спрямованих на підвищення психологічної гнучкості, зниження уникнення та підтримку мотивованої цінностями поведінки.