Відображення суперечностей індивідуалізації соціальних практик в сучасних соціологічних теоріях

У ході виконання роботи здійснено історико-теоретичний огляд передумов виникнення в соціології концептів «індивідуалізація» та «соціальні практики». Звернення до об'єктивістських та інтерпретативних соціологічних підходів дає змогу розробити концептуальні засади новітньої соціологічної теорії індивідуалізації шляхом ідентифікації та осмислення шляхів подолання основних пізнавальних суперечностей пов’язаних з тлумаченням понять «індивідуалізація» та «соціальні практики». Таким чином, загальна невизначеність змісту сутнісних ознак даних понять зумовлює необхідність подолання певних пізнавальних труднощів, які виникають як наслідок спрощених теоретичних уявлень відносно наукового розуміння взаємозв’язку колективних та персоніфікованих соціальних практик.
Визначено характер концептуального відображення суперечностей способів та механізмів індивідуальної активності в некласичних соціологічних теоріях кінця ХІХ-го та першої половини ХХ століття. Встановлено шляхом систематизації соціологічних уявлень щодо інтерпретації понять «індивідуалізація», «соціальні практики», «індивідуальна активність», що лише в межах суб’єктивістського соціологічного підходу можна сформулювати концепт «індивідуалізації соціальних практик». Об’єктивістські соціологічні ідеї – сформовані в кінці ХІХ-го століття на засадах соціологічного позитивізму та соціологічного органіцизму – не надають достатнього обґрунтування концептуальним ознакам даних понять, але доповнюють їх зміст через розкриття проблеми колективних соціальних практик в організаційно-інституціональних структурах.Систематизовано особливості відображення суперечностей процесу індивідуалізації соціальних практик в новітніх теоріях сучасної соціології. Звернення до об'єктивно-предметних і суб'єктивно-ціннісних соціологічних підходів надали змогу визначити основні суперечності відображення індивідуалізації соціальних практик в сучасних соціологічних теоріях: 1) суперечності індивідуалізації соціальних практик відображаються в самому контексті суперечливого процесу індивідуалізації, який розглядається як позитивне та негативне соціальне явище, притаманне соціальним системам індустріального та постіндустріального типу, яке водночас постає благом та драмою суспільного життя; 2) з одної сторони дослідницька увага зосереджена на зростанні значення Ми-зв'язків, зростаючій мобілізації індивідів та їх включення в нові великі агрегати, а з іншої – навпаки, вказується на «приріст індивідуального саморегулювання», зсув балансу Ми-ідентичності і Я-ідентичності на користь останньої; 3)існує проблема встановлення рамок постмодерного суспільства – визначення переходу від цінностей модерну до цінностей постмодерну, від повного знищення колективістського традиційного суспільства, до суспільства індивідуалізованих інтелектуалів.

Черних Г. А. Відображення суперечностей індивідуалізації соціальних практик в сучасних соціологічних теоріях : дис. ...канд. соціол. наук : 22. 00. 01 – теорія та історія соціології / Черних Геннадій Андрійович. - Київ, 2015. - 184 с.