Психологічні чинники інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я

Казаков С. С. Психологічні чинники інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я : дис. … доктора філософії (PhD) : 053 Психологія / Казаков Станіслав Сергійович ; наук. кер. Т. С. Кудріна. Київ, 2025. 204 с.

У дисертації висвітлено результати комплексного дослідження психічних явищ, що визначають міру інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я. Представлена робота спрямована на вирішення проблеми відтермінування діяльності щодо лікування, діагностики та профілактики хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Актуальність дослідження визначається підвищенням залученості особистості до самостійної турботи про здоров’я в умовах послідовного зростання навантаження на галузь охорони здоров’я унаслідок пандемії та викликів воєнного часу. Метою роботи окреслено визначення психологічних чинників інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я.
На етапі теоретичного дослідження виконано наративний та бібліометричний огляди. За результатами огляду прояснено сукупність термінів, що лежать в межах визначеного тематичного поля «здоров’я». Висвітлено дефініції та перетини таких понять: поведінка, пов’язана зі здоров’ям (health-related behaviour), турбота про здоров’я (health-behaviour, health-directed behaviour, health-seeking), здоровий спосіб життя (lifestyle, wellness), звернення по допомогу (help-seeking), комплаєнс (compliance), адгеренс (adherence), конкордантність (concordance), ставлення до здоров’я (health attitudes), грамотність щодо здоров’я (health literacy), локус контролю здоров’я (health locus of control),
переконання щодо здоров’я (health beliefs), сприйняття хвороби (illness perception) та ін. Розмежовано інституційний та особистісний рівні у дослідженні здоров’я, окреслено значущість діяльнісного рівня для подолання проблеми відтермінування турботи про здоров’я. Розрізнення понять слугувало основою для змістовної операціоналізації.
Представлено результати бібліометричного огляду публікацій, що використано у цьому дослідницькому напрямі вперше. Загалом опрацьовано 5055 джерел, з-поміж яких до кінцевого аналізу включено 3782. За результатами визначено, що превенція, промоція, а також ставлення до здоров’я і здоровий спосіб життя – є наріжними темами у дослідницькому спрямуванні з різною мірою продуктивності. З огляду на зростання представленості робіт за темою відтермінування турботи про здоров’я, підтверджено доцільність вибору предмета дослідження. Найбільш поширеною серед впливових публікацій було визначено модель процесуального підходу турботи про здоров’я (The Health Action Processing Approach, ППТЗ), яку було використано у якості концептуальної моделі емпіричного дослідження.
Крім того, за результатами наративного огляду окреслено ключові віхи розвитку теоретичних підходів психології здоров’я щодо турботи про здоров’я та прояснено тенденції аналізу турботи про здоров’я як форми діяльності. Також наведено наріжні моделі, якими послуговуються для опису інтенційно-поведінкового розриву у галузі, зокрема: модель переконань щодо здоров’я (The Health Beliefs Model, МПЗ), теорія запланованої поведінки (The Theory of Planned Behaviour, ТПП), багаторівневий підхід до керування дією (Multi-process Action Control Approach, БПКД) та ППТЗ.
Сформовано операційну модель та дизайн дослідження, що передбачали проведення двох послідовних етапів: пошукового якісного дослідження, що спрямоване на визначення потенційних чинників відтермінування, а також узгодження теоретичної моделі з досвідом досліджуваної популяції; і пояснювального кількісного дослідження, що виконане задля визначення психологічних чинників інтенційно-поведінкового розриву у ході моделювання.
Експлораторний етап представлено трьома якісними дослідженнями, що надали можливість виокремити потенційні чинники та конкретизувати індивідуальний досвід осіб з популяції. За результатами аналізу матеріалів інтерв’ю клінічної та неклінічної вибірок, обсягом 55 та 51 респондент, відповідно, визначено, що важливими сприйманими психологічними чинниками
турботи про здоров’я були екзистенційний досвід та ставлення до медицини. Тобто провідні чинники були дистальними, віддаленими від операційного етапу інтенційно-поведінкового розриву та визначали неспроможність своєчасної турботи про здоров’я поза контекстом безпосереднього втілення наміру. Згідно з висновками, отриманими за результами аналізу стенограм інтерв’ю 24 військовослужбовців, сприйманим чинником розриву була недовіра до інституту охорони здоров’я, що є складником досвіду інституційної зради. Насамкінець, було проведено внутрішнє дослідження випадку (intrinsic case study) прихильності до альтернативної та комплементарної медицини як форми відтермінування турботи про здоров’я. Залучені 12 осіб літнього віку, повідомляли про такі чинники, як сприймана загроза від інституту охорони здоров’я, потреба самостійності у турботі про здоров’я та поясненні хвороби, а також переживання соціальної залученості у самолікуванні за допомогою альтернативної та комплементарної медицини. Завершальний експланаторний етап втілено, послуговуючись методами психологічного опитування та анкетування 512 осіб, залучених методами зручної вибірки та снігової кулі. Цей етап спрямовано на розробку пояснювальної моделі психологічних чинників інтенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я. Крім того, на цьому етапі було виконано психометричну адаптацію для використання в українському соціально-психологічному середовищі таких психодіагностичних інструментів: Шкала турботи про здоров’я, Шкала прокрастинації звернення по медичну допомогу, Короткий опитувальник ставлення до хвороби та Індекс медичної недовіри. Послуговуючись моделюванням структурними рівняннями було оцінено внесок у схильність до відтермінування таких чинників, як екзистенційна тривога, рівень медичної недовіри, локус контролю здоров’я, дистрес, зумовлений хворобою та рівень суб’єктивного благополуччя щодо стосунків. За результатами пошукового дослідження психологічними чинниками ітенційно-поведінкового розриву турботи про здоров’я визначено екзистенційну тривогу та страх смерті, медичну недовіру та локус контролю здоров’я.
Наведені чинники розриву визначено віддаленими, тобто такими що не зумовлюють розрив безпосередньо на момент потенційної реалізації дії. Розкрито сутність неузгодженості рефлективних та рефлексивних процесів щодо турботи про здоров’я як основи ірраціонального розриву, за якого усвідомлювана потреба турботи про здоров’я формується, проте реалізація наміру в дію унеможливлюється афективним сприйняттям негативних наслідків цієї дії. У цьому контексті переживання екзистенційної тривоги та страху смерті, як висвітлено у результатах якісних досліджень, актуалізуються у ході звернення по медичну допомогу. Напруга, що формується, підвищує рівень медичної недовіри, а слабкий локус контролю здоров’я не спроможний компенсувати процес реалізації наміру. Таким чином ці переживання на рефлексивному рівні обмежують втілення дії.
Згідно з висвітленою у роботі моделлю, доцільно припустити, що ефективність втручання, орієнтованого на мінімізацію впливу віддалених чинників – екзистенційної тривоги, медичної недовіри, локусу контролю здоров’я – може слугувати основою для вирішення кризи розриву. Водночас, актуальною лишається проблема безпосередньої оцінки ефективності. Власне, провідним обмеженням дисертаційного дослідження передусім є крос-секційний дизайн, що унеможливлює оцінку дієвості подібних інтервенцій, спрямованих на подолання інтенційно-поведінкового розриву.
Прогностичний характер наведених результатів накладає відповідне обмеження на можливість втілення висновків, з огляду на ймовірнісний зміст пояснювальної моделі. Крім того, до кінцевої моделі не включено змінну грамотності щодо здоров’я, з огляду на суттєве ускладнення концептуальної моделі за умови повного охоплення конструктів нижчого порядку грамотності. Виключення вказаної змінної, ймовірно, знизило міру поясненої варіативності прогностичною моделлю.