ПРЕЗУМПЦІЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ З-ПІД ВАРТИ ЯК СТАНДАРТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ПРАВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Громова, М. Є. (2018). The Presumption of release of a person from custody as a standard for ensuring fundamental rights in criminal proceedings. Вісник кримінального судочинства(4), 18–23.

З моменту прийняття діючого Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) пройшло вже достатньо часу, щоб дійти суттєвих висновків щодо питань, пов’язаних із триманням під вартою особи. Напрацьована практика слідчими суддями, сторонами кримінального провадження за цей час дає підстави сформулювати актуальне питання, що потребує негайного вирішення, оскільки воно безпосередньо стосується основоположного права особи на свободу та особисту недоторканість.
Кількість звернень від України до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) відносно порушення права, гарантованого ст. 3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1960 р. (далі – Європейська конвенція), після 2012 року залишається значною, щоб ігнорувати це питання.
На жаль, дія презумпції невинуватості, законодавче визначення мети та підстав застосування запобіжних заходів, обставин, що враховуються при їх обранні, зміні або скасуванні, існування правила застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечують належне дотримання слідчими суддями прав людини (під час обрання запобіжних заходів) із погляду стандартів прав людини. Під час реалізації права на оскарження вказаних вище ухвал слідчих суддів суддями апеляційної інстанції також, здебільшого формально, застосовуються положення КПК України.
Метою статті є аналіз положень діючого законодавства України щодо застосування, зміни, скасування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідної судової практики для висловлення пропозиції із запровадження в національне законодавство презумпції звільнення особи з-під варти, яка б доповнювала дію презумпції невинуватості, зокрема, на стадії досудового розслідування.
Основні результати дослідження містять обґрунтування необхідності та пропозиції стосовно змінення існуючого порядку оцінки слідчими суддями мети та підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також оцінки обставин, визначених ст. 178 КПК України.