Інформаційна безпека України в умовах глобалізації світового інформаційного простору

Дубовський О. Г. Інформаційна безпека України в умовах глобалізації світового інформаційного простору : дис. … доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / Дубовський Олександр Геннадійович ; наук. кер. Н.Б. Белоусова. Київ, 2025. 207 с.

Дисертаційна робота присвячена визначенню тенденцій та можливостей посилення спроможностей України щодо забезпечення інформаційної безпеки в умовах глобалізації інформаційного простору. З огляду на це, актуальність дослідження інформаційної безпеки України підсилюється у контексті використання світового інформаційного простору як арени для міжнародного протиборства, політичного впливу, стратегічного планування та впровадження інновацій, а також в умовах трансформації безпекової ситуації внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Україна як держава з відкритим інформаційним простором і геополітично вразливим становищем постає не лише об'єктом зовнішнього інформаційного впливу, але й активним актором інформаційного протиборства, а стратегічна значущість її інформаційної безпеки потребує посилення спроможностей забезпечення національної безпеки.
Зазначено, що інформаційна безпека розглядається автором роботи як об'єктно-суб'єктний феномен, що визначає умови функціонування суб'єктів в інформаційному просторі, конституйованому глобалізацією. При цьому світовий інформаційний простір розглядається як індикатор глобалізації, на який впливають інтеграційні чинники і який характеризується просторово-часовими, трансформаційними, ефекторними та динамічними особливостями.
Глобальні загрози та виклики інформаційній безпеці України визначено як результат впливу зовнішніх чинників, зокрема відзначено, що демографічні та технологічні чинники мають каталізуючий вплив на глобалізаційні процеси, політичні чинники – ретардаційний та модераційний вплив, екологічні – медіаційний. Глобальними викликами для інформаційної безпеки України вважаються складний характер інформаційних впливів і стрімкий розвиток інформаційних технологій, а загрозою глобального та національного масштабу – інформаційні операції Російської Федерації. Встановлено, що внутрішньою загрозою інформаційній безпеці України є відсутність системи виявлення та ефективного реагування на інформаційні впливи, що формує підґрунтя для перетворення зовнішніх загроз у внутрішні небезпеки і негативно впливає на реалізацію національних інтересів та функціонування інформаційного простору.
У роботі проаналізовано нормативно-правове та інституційне забезпечення інформаційної безпеки України та виявлено короткостроковість і проблемно- орієнтованість стратегічних цілей, фрагментарність функціональної цілісності системи та її нерівномірність захищеності, необхідність посилення ефективності координації діяльності національних структурних підрозділів і створення системи оперативного реагування на інформаційні впливи на основі використання цифрового науково-аналітичного розробку. Крім цього, автор розглянув управління інформаційним простором як механізм захисного рівня забезпечення інформаційної безпеки України в контексті феноменологічної парадигми.
Виявлено, що визначальними для інформаційної безпеки стали політичні чинники, оскільки вони впливають на тенденції її розвитку. При цьому розуміння внутрішніх чинників детермінації достатності інформаційної безпеки України є важливими для розробки заходів її посилення в умовах державно-політичної стагнації, коли вона може виступати перепоною ефективному функціонуванню системи інформаційної безпеки країни як з точки зору її реформування, так і реалізації заходів її стратегічного розвитку.
За результатами дослідження визначено інтегральну проєктивну систему інформаційної безпеки держави, що ґрунтується на принципі дуальності та основах проєктивної геометрії та передбачає побудову проєктивного інформаційного простору. Інтегральність системи забезпечується використанням систем штучного інтелекту, що дозволить автоматизувати частину процесів і розширити техніко-технологічний підхід забезпечення інформаційної безпеки. Впровадження системи сприятиме безперервному моніторингу інформаційного простору, забезпечить швидке виявлення загроз і оперативне реагування на них, дозволить прогнозувати та запобігати негативним наслідкам інформаційного впливу та підвищить координацію роботи різних структурних підрозділів. Відзначено, що інтегральна проєктивна система інформаційної безпеки може сприяти активізації міжнародного співробітництва у сфері обміну інформацією, уніфікації систем стандартизації моніторингу та оперативного реагування на загрози.
Практичне використання результатів дисертації може бути враховано при оновлені Стратегії інформаційної безпеки України та плану заходів, оскільки діюча редакція документу розрахована на період до кінця 2025 року.