Формантна структура наголошених голосних звуків у мовленні жителів Черкащини

Призигльована В. Формантна структура наголошених голосних звуків у мовленні жителів Черкащини : кваліфікаційна робота : 035 Філологія / наук. кер. З. Дудник, В. Робейко. Київ, 2025. 76 с.

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження формантної структури наголошених голосних звуків української мови на матеріалі мовлення носіїв наддніпрянської говірки Черкаської області. У роботі поєднано теоретичні напрацювання сучасної української та світової фонетики з практичними методами експериментальної фонетики, зокрема з використанням програмного забезпечення Praat для акустичного аналізу. Метою дослідження є виявлення артикуляційно-акустичних характеристик голосних звуків та аналіз впливу територіальних, статевих і соціолінгвістичних чинників на їхню реалізацію в усному мовленні. Вивчено особливості формантної структури шести голосних фонем (/а/, /о/, /у/, /е/, /и/, /і/), оскільки ці параметри є ключовими характеристиками частотного спектру звуків.
Емпіричну базу становить спеціально створений корпус, який охоплює понад три години записів мовлення шести респондентів (по троє жінок і чоловіків) віком 20–25 років. Методологічну основу складають принципи акустичної фонетики, діалектології та соціолінгвістики. Аналіз показав, що територіальні чинники, зокрема локальна діалектна приналежність, значною мірою впливають на частотні значення формант, що проявляється у варіативності звукової реалізації навіть в межах одного регіону. Також виявлено диференціацію між чоловічим і жіночим мовленням за формантними параметрами, що узгоджується з існуючими дослідженнями про фізіологічні відмінності мовленнєвого тракту.
Наукова новизна дослідження полягає у вперше здійсненому системному аналізі наголошених голосних у мовленні жителів Черкащини з фокусом на формантні характеристики та їх порівнянням із референтними нормами літературної мови. Практична цінність полягає у можливості використання результатів для покращення методик навчання української вимови (зокрема для іноземців і носіїв інших діалектів), створення логопедичних програм, систем автоматичного розпізнавання мовлення, а також у лінгвістичній експертизі усного мовлення.
Дослідження доводить, що акустичний підхід у вивченні регіональних особливостей українського вокалізму відкриває нові горизонти для глибшого розуміння мовної варіативності, а запропонована методика може бути масштабована на інші діалекти. Запропонований корпус може стати основою для подальших лінгвістичних і прикладних досліджень, а також для розвитку корпусу усного мовлення.