Антирадянське повстання в Грузії у серпні – вересні 1924 р. та його роль в історії боротьби грузинського народу за державну незалежність у ХХ ст.

Каліберда, Ю., & Пилипенко, В. (2026). Антирадянське повстання в Грузії у серпні – вересні 1924 р. та його роль в історії боротьби грузинського народу за державну незалежність у ХХ ст. Етнічна історія народів Європи, (78), 254–263. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.28

Актуальність. Антирадянське Серпневе повстання в Грузії 1924 р. відіграло важливу роль в новітній історії Грузії і вимагає ретельного дослідження з боку сучасних дослідників як у самій Грузії так і за її межами. Метою цієї статті є висвітлення історії антирадянського повстання 1924 р. в Грузії, визначення його історичної ролі і місця у Визвольній боротьбі грузинського народу у новітній історії. Методи. При написанні статті було застосовано дескриптивний (описовий), історико-типологічний, компаративний, проблемно-хронологічний та статистичний методи, а також прийоми джерелознавчої критики. Результати. У статті за допомогою різноманітних історичних джерел висвітлено історію Серпневого антирадянського повстання 1924 р. в Грузії. Розглянуто участь лідерів підпільного Комітету незалежності Грузії у героїчній боротьбі за державну незалежність Грузії у серпні – вересні 1924 р. Особливу увагу авторами приділено аналізу підготовчого періоду до повстання. Проаналізовано стратегічні помилки, які припустило керівництво у ході всенародного повстання 1924 р.: передчасний виступ в Чіатурі, який позбавив повстанців чинника раптовості та єдиного органу керівництва; некоординовані дії партизанських ватажків не дали змоги взяти під свій контроль залізничне сполучення в республіці; втрати, завдані силам повстанців окупаційною армією та її чисельна перевага не дала можливості здійснити спільний похід на Тбілісі тощо. Висновки. Авторами наголошується, що серед грузинських політичних керівників не було єдності щодо подальшої стратегії збройного повстання, що стало однією з причин його поразки. Під час підготовки до повстання Комітету Незалежності Грузії не вдалося залучити на свій бік жодного союзника як з боку провідних країн Заходу, так і безпосередніх сусідів – антибільшовицьких кіл Чечні та Азербайджану. Значення повстання 1924 р. в історії Грузії величезне, воно стало прикладом мужності та самовідданості для багатьох поколінь грузинського народу. Історична пам’ять про героїв Серпневого повстання надихала бійців Грузинської армії під час відбиття російської агресії у серпні 2008 р.