ЛІНГВОПОЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛАТИНСЬКОМОВНОГО ПАНЕГІРИКА "ITER LAUREATUM"

Миронова, В., Ластовець, М. (2023). LINGUOPOETIC ANALYSIS OF THE LATIN PANEGYRIC "ITER LAUREATUM". Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 93–95. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.33.15

Здійснено лінгвопоетичний аналіз латинського панегірика Григорія Вишньовського "Iter Laureatum", який присвячено Йосафу Кроковському, колишньому ректорові Києво-Могилянської академії. Текст панегірика проаналізовано в контексті політичних та культурних реалій того часу. Метою дослідження є представити структуру, поетичні засоби та авторську індивідуальність у жанрі латинськомовного панегірика. Встановлено зв’язок між українською поезією доби бароко та античністю на прикладі прецедентних текстів. Ці тексти актуалізують загальновідомі культурні феномени, за рахунок чого створюється ефект впізнаваності. Доведено, що перенесення наратива у міфологічну площину створює ефект історичності та легендарності події або певної персоналії, що відбувається на користь панегіричному пафосу. У розвідці зосереджено увагу на лексичних поетичних прийомах (аналіз поетичної інтерпретації міфологічних імен) та стилістичних засобах (ампліфікації, анафорі, використання метафори та порівнянь). Виділено основні тематичні групи на позначення міфологічних імен: географічні назви, що представляють античні та середньовічні реалії (Мавританське царство, Арабське царство, Лідійське царство, Каноп, Фракія, Родопа, Троя), власні назви міфологічних героїв (Аполлон, Мельпомена, Полігімнія, Талія, Сирена, Ехо, Геракл), лексеми на позначення музичного мистецтва (танок, пісня, ліра, хор, фінікійська арфа), військове мистецтво (Марс, Сципіон, трофей). Було визначено наступні метафори для опису чеснот мецената: "окраса предків", "батько русів", "покровитель сирітської долі"; "завойовник сердець"; "володар душі". У статті розглянуто реалізації авторської оповідної стратегії волевиявлення, яка полягає в оспівуванні щедрот мецената і висловленні йому своєї прихильності та вірності. У дослідженні проаналізовано поетичний прийом перенесення міфологічних реалій на українську площину (Дніпро, київська Сирена).