Рецензія на книгу Діани Клочко "65 українських шедеврів. Визнані й неявні"

Чиркова, Д. (2022). Рецензія на книгу Діани Клочко "65 українських шедеврів. Визнані й неявні". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (154/155), 58–66. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2022.154-155.10

Присвячено аналізу ідей Діани Клочко, викладених у її нон-фікшн книзі "65 українських шедеврів. Визнані й неявні". У викладеному матеріалі ми оглядаємо зміст праці, мету й завдання, які ставила перед собою Клочко, а саме – виокремлення й опис головних шедеврів українського образотворчого мистецтва в хронологічному вимірі від VII ст. до 1991 року. У рамках рецензії ми звертаємося до термінології й поняття "шедевр", а також до семіотичного й постструктуралістського методу, в якому ми орієнтуємося на праці та ідеї Р. Барта, Р. Краусс, Б. Гройса, Дж. Берджера та Л. Нохлін.
Наприкінці ми дійшли висновків, які допомагають зрозуміти обсяг роботи та доречність ідей Клочко. З позитивного ми можемо виокремити легкий для нон-фікшн стиль написання й структурування думок на прикладі конкретних творів мистецтва з різних періодів. Так, загальною темою книги постає умовна "міграція образів" з одного культурного простору в інший. Авторка також частково наслідує метод Берджера, порівнюючи мистецтво минулих періодів із сучасними поп-культурними об'єктами. Також вона окреслює вплив західноєвропейської живописної школи на українське мистецтво. З іншого боку, ми також вбачаємо в праці Клочко низку проблем. По-перше, це її невизначеність у понятті "шедевру", що робить незрозумілими критерії вибору авторкою тих чи інших мистецьких об'єктів. По-друге, певним тезам Клочко не вистачає завершеності й чіткої думки щодо задуму художника. По-третє, у гендерному підході не вистачає звернень до більш актуальних теорій, прикладом яких, наприклад, є ідеї Лінди Нохлін.
Загалом ми можемо підсумувати, що книга Діани Клочко відповідає критерію жанру "нон-фікшн", ознайомлюючи читача з мистецтвознавчою темою в розважальному стилі. Водночас, на нашу думку, праці не вистачає більш сучасних і комплексних підходів, які би могли би бути доречними в рамках жанру.