НАЙНОВІТНІШІ ЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Степаненко, М. (2022). THE NEWEST EVOLUTIONARY PROCESSES IN THE UKRAINIAN LANGUAGE PHRASEOLOGICAL STRUCTURE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 75–80. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.15

Присвячено системному аналізові найновітніших змін (2021), що відбулися у фразеологічному корпусі української мови, а саме: поява за зразком утрадиційнених та оказіональних моделей нових усталених зворотів; формування гасел, які переживають стадію фразеологізації; видозміна легко ідентифікованих (із мінімальними трансформаціями) та алюзійних (із максимальними трансформаціями) прислів'їв, приказок, крилатих виразів, влучних висловлювань видатних особистостей, майстрів художнього слова, культивованих у різні історичні періоди гасел, перетворення їх на антиприслів'я, антиприказки, антивирази, антивисловлювання, антигасла, що набувають нового змісту, який не збігається за багатьма параметрами з фоновими знаннями, а нерідко й контрастує з ними. Удокладнено схарактеризовано на засадах інтра- й екстралінгвальності фразеологічну модель "числівник тисяча + іменник – синхронно прецедентне ім'я", яка є формально-граматичним плагіатом, послідовно висвітлено її пропріативну еволюцію (Юлина тисяча, Вітина тисяча, Петрова тисяча, Вовина тисяча), значеннєву родо-видову специфіку, формування якої детерміноване дією позамовних (політико-фінансових) чинників; установлено ізофункційні відношення, у конституюванні яких беруть участь оніми Тимошенко, Янукович, Порошенко, Зеленський (звукосполука-субститут Зе у вигляді графічно модифікованих варіацій), субстантивований прикметник Зелений, ад'єктив "зелений" із вторинною оказіональною семантикою посесивності, можливі перифрастичні репрезентації, варіантні модифікати, що постають унаслідок оновлення, скорочення, розширення лексемного складу й різних прийомів внутрішньопаремійного та міжпаремійного контамінування. Розкрито когнітивний механізм коронавірусної фразеології; з'ясовано її конотативний потенціал, передусім пейоративність, вирізнено засоби експлікації її: уживання відонімного прикметника в здрібніло-пестливій або згрубіло-зневажливій формі, написання компонента антропонімної формули з малої літери, залапкованість, вторинна номінація, використання жаргонної лексики. На цьому тлі вияскравлено дію мовного закону експресивності, креативності народу й окремих його представників, установлено зв'язок між можливими трансформаційними процесами в паремійній сфері та мовною грою і її типовими ефектами з жанру комічного – кепкування, іронія, сарказм.