Параметри
Від державного-приватного до публічно-приватного партнерства в сфері управління підприємництвом в Україні
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Воротін, Валерій
Інститут законодавства Верховної Ради України
Раджабов, Ровшан
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(12)
ISSN :
2616-9207
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
12
Цитування :
Воротін, В., & Раджабов, Р. (2019). Від державного-приватного до публічно-приватного партнерства в сфері управління підприємництвом в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, (12), 5-12. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2019/12-1/8
В статті досліджуються теоретичні питання державного управління та регулювання в сфері підприємництва та публічно-приватного партнерства в умовах реалізації і вдосконалення системи публічного управління в Україні. Розкриті шляхи та механізми публічного-приватного партнерства, зокрема досліджено відрізнення між державним і публічними партнерством в Україні.
В даній роботі поставлено за мету з'ясувати трактування англомовного терміну «public-private partnership» як державно-приватне (публічно-приватного) партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов’язане із механізмами державного управління в країні. Дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці.
Науковою новизною виступає твердження, що за сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходить на перші позиції публічний сектор і публічно–приватне партнерство, що поступово модифікує відносини які закладались ще регуляторною політикою в Україні, зокрема в частині пріоритету владних інституцій в сфері підприємництва. Оптимізація суспільних відносин у сфері підприємництва може досягатись шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватись у державному управлінні та регулюванні.
В роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство спрямоване на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави в діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин, саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання в означеній сфері. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства з сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання.
Як висновки відзначено, що для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов, проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.
В даній роботі поставлено за мету з'ясувати трактування англомовного терміну «public-private partnership» як державно-приватне (публічно-приватного) партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов’язане із механізмами державного управління в країні. Дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці.
Науковою новизною виступає твердження, що за сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходить на перші позиції публічний сектор і публічно–приватне партнерство, що поступово модифікує відносини які закладались ще регуляторною політикою в Україні, зокрема в частині пріоритету владних інституцій в сфері підприємництва. Оптимізація суспільних відносин у сфері підприємництва може досягатись шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватись у державному управлінні та регулюванні.
В роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство спрямоване на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави в діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин, саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання в означеній сфері. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства з сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання.
Як висновки відзначено, що для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов, проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.
Галузі знань та спеціальності :
28 Публічне управління та адміністрування
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
956.29 KB
Контрольна сума:
(MD5):aab83bf5935ce4170f79839d43fea831
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2616-9193.2019/12-1/8