Фінансування оборонних витрат України: нова геополітична парадигма чи збереження сталих тенденцій?

Ставицький, А., Харламова, Г., & Шпирко, В. (2023). Фінансування оборонних витрат України: нова геополітична парадигма чи збереження сталих тенденцій?. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка,1(222), 126–140. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/222-1/16

Найбільший з часів Другої світової війни військовий конфлікт в Європи ставить закономірні питання щодо економічного обґрунтування його причин, впливу на різні сектори економіки. Насамперед під аналіз потрапляє саме оборонний сектор, у якому за останні десятиріччя відбувалися значні зміни в усіх країнах. Проаналізовано, як ступінь фінансування оборонного сектору, прозорість такого фінансування та його величина впливають на розвиток національної безпеки та обороностійкості, наскільки глибоко розглядалися ці питання з методологічної точки зору. Досліджено питання витрат на оборону в Україні, рф, ЄС, США та Китаї. Показано, що в цих країнах спостерігалися різні тренди при фінансуванні армії, що було викликано різними стратегіями та підходами до ймовірності військового конфлікту високої інтенсивності. На основі економіко-математичного аналізу показано, що найбільший рівень мілітарізації спостерігався саме в рф, яка цілеспрямовано готувалася до війни, у той час як витрати України були приблизно на одному рівні. Одночасно, ЄС та США мали схожу і стабільну динаміку та амплітуду у видатках бюджету на оборону. Китай мав незмінний відсоток витрат на оборону в державному бюджеті. Зважаючи на поточну геополітичну ситуацію, слід очікувати подальшого зростання витрат на оборону в усіх зазначених країнах для проведення модернізації армій.