Spontaneous Emotional Reactions in English Speech

Dzhos O. Spontaneous Emotional Reactions in English Speech : Bachelor’s Thesis : 035 Philology / supervised by N. Nesterenko. Kyiv, 2025. 65 p.

Джос О.М. Спонтанні емоційні реакції у англійському мовленні. – Кваліфікаційна робота освітнього ступеня “бакалавр”.
Дана робота досліджує зв’язок афективних реакцій та спонтанного мовлення, а також їхній вплив на вираження комунікативного наміру мовця. Актуальність теми зумовлена браком досліджень особливостей непідготовленого мовлення, зокрема під впливом емоційних станів, у лінгвістичному дискурсі.
Об'єктом дослідження виступають спонтанні емоційні реакції в сучасному англійському мовленні, відібрані з уривків відео-записів та фільмів. Предметом дослідження є лінгвістичні та просодичні закономірності, що виникають у різних контекстах спонтанного емоційного мовлення, а також як на них впливають емоційний стан і комунікативну мету мовця.
Серед методів дослідження можна виділити описовий метод, порівняльний метод, дедукцію, асоціативний аналіз, узагальнення, класифікацію, кейс-стаді, метод лінгвістичного спостереження та аналіз даних.
Метою даного дослідження є аналіз спонтанних емоційних реакцій в англомовному дискурсі, дослідити лінгвістичні та просодичні нюанси такого мовлення, та виявити вплив афективних станів на розуміння комунікативного наміру мовця слухачем.
Підсумовуючи проведений аналіз, ми можемо стверджувати, що емоційний стан мовця безпосередньо впливає на вибір лексики, інтонацію та побудову речень, зокрема у спонтанному спілкуванні. Аналіз особливостей непідготовленого емоційно забарвленого мовлення сприяє глибшому розумінню та точнішій інтерпретації комунікативної мети, а також виявленню основних мовних інструментів, використаних для вираження почуттів.
Загалом можна виділити низку характерних спонтанному мовленню особливостей, зокрема лінгвістично-граматичних, таких як недоречні паузи, повторювання слів, перебудова висловлювань, само-перебивання, спрощену граматику, обмежений вибір слів, використання слів-паразитів, риторичних запитань, наказових речень, вигуків, асоціативної лексики тощо; а також фонетичних нюансів, наприклад змін тону, інтонації, гучності, показника співвідношення гармонії до шуму, тощо.