Реципрокність емоційної експресивності у тріаді «користувач медичних послуг-родина-медпрацівник»

Пастрик, Т.В. (2022). Реципрокність емоційної експресивності у тріаді «користувач медичних послуг-родина-медпрацівник». Український психологічний журнал, 1 (17), 103-117. https://doi.org/10.17721/upj.2022.1(17).6

Метою дослідження є теоретико-емпіричне обґрунтування реципрокності емоційної експресивності (ЕЕ) у взаємодії осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями (ШКТ) та їхніми родичами, а також взаємозв'язку об'єктивного рівня ЕЕ із суб'єктивним її переживанням користувачами медичних послуг. У дослідженні використовувалися методи теоретичного аналізу, а також шкали й опитувальники для емпіричного дослідження, зокрема опитувальник якості життя, пов'язаної з хворобою (EQ-5D-3L), шкала діагностики рівня ЕЕ (LEE), шкала ставлення родини (FAS) та сприйнятої ЕЕ з боку медперсоналу (pEESS). Відповідно до мети було поставлено такі основні дослідницькі запитання: Чи існують кореляційні зв'язки (як маркери реципрокності ЕЕ) між ЕЕ як об'єктивним ставленням родини до особи із захворюванням та рівнем суб'єктивного переживання ЕЕ цими особами з боку родини і медперсоналу? Чи є ставлення родини до особи із захворюванням, суб'єктивне переживання цього ставлення особами із захворюваннями ШКТ (сприйняте ЕЕ з боку родичів), суб'єктивне переживання ставлення з боку медпрацівників особами із захворюваннями ШКТ (сприйняте ЕЕ з боку медиків) та стан здоров'я предикторами якості життя, пов'язаної із хворобою? Чи існують відмінності у показниках стану здоров'я та якості життя, пов'язаної із хворобою, відповідно до статусу родича (шлюбний партнер/інший родич)?
Результати дослідження свідчать про те, що існують значущі кореляційні зв'язки між об'єктивним ставленням родини до особи із хронічними захворюваннями ШКТ та суб'єктивними переживаннями цієї ЕЕ користувачами медичних послуг. Також встановлено кореляційні зв'язки між суб'єктивними переживаннями ЕЕ з боку родини та суб'єктивними переживаннями ЕЕ з боку медперсоналу. Результати регресійного аналізу свідчать про те, що FAS як маркер об'єктивного ставлення родини до користувача медичних послуг та стан здоров'я є значущими незалежними предикторами якості життя, пов'язаної з захворюваннями ШКТ.
Встановлено значущі відмінності між об'єктивним ставленням родини до користувачів медичних послуг залежно від сімейного статусу піклувальників, зокрема встановлено, що рівень ЕЕ вищий у шлюбних партнерів порівняно з іншими піклувальниками.