МІФОЛОГІЧНІ ОБРАЗИ В ЛАТИНСЬКОМОВНІЙ ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО

Миронова, В., Ластовець, М. (2022). MYTHOLOGICAL CHARACTERS IN THE LATIN POETRY OF THE UKRAINIAN BAROQUE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 40–42. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.08

Розглянуто особливості використання міфологічних образів у латинськомовній поезії епохи бароко в Україні. Цей період був позначений міжкультурними зв'язками України та Західної Європи й розвитком української барокової поезії, написаної латинською мовою. Приділено увагу дослідженню поетичних творів Феофана Прокоповича, Григорія Вишневського та Іларіона Ярошевицького, які зберігаються у друкованих виданнях ("Elegia paraenetica", "Epinikion", "Elegia Alexii", "Comparatio vitae monasticae", "Descriptiuncula Kijowiae", "Possesoris horum librorum luctuosum vale") і рукописах ("Iter laureatum", "Cupido seu amor alatus"). Проаналізовано різножанрові поетичні твор: панегірик, елегія, епіграма, лірична поема. Звернення до античної спадщини визначено як суттєву й необхідну рису, притаманну бароковому стилю. Висловлено думку про те, що поет віддає перевагу тому чи іншому міфологічному образу у власній авторській інтерпретації. Аналіз поетичних текстів виявив, що найбільш продуктивними з художнього погляду авторів були міфологічні образи, що відповідають за: 1) мистецтво (Аполлон із музами, крилатий кінь Пегас); 2) військове мистецтво (Марс); 3) святкування (Вакх, Гіменей); 4) кохання (Венера, Купідон, Кіприда); 5) природні явища (Аврора, Люцифер, Фосфор, Титан, Зефір, Фетіда). Досліджено, що для українських поетів епохи бароко було характерне явище контамінації двох світоглядних систем, яке втілювалося в химерному поєднанні християнського й античного елементів у літературному творі. Було встановлено, що латинськомовні українські поети повністю наслідували літературні традиції класичної теорії віршування, які стосувалися форми твору та його сюжетного наповнення.