Цеолітові родовища Азербайджану

Карімов, В. (2026). Zeolite fields of Azerbaijan. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(112), 33–39. https://doi.org/10.17721/1728-2713.112.04

Вступ. Цеоліти є найкращими адсорбентами, тому привертають пильну увагу дослідників і знаходять широке застосування в різних галузях промисловості та сільського господарства, а сфери їх використання постійно розширюються. Особливе значення мають природні цеоліти – кліноптилоліт і морденіт.
Методи. Для вивчення складу цеолітів із різних родовищ було проведено понад 50 хімічних аналізів цеолітизованих туфів; найдрібніші фракції кліноптилолітових туфів піддано мінералогічному аналізу. Визначено показники заломлення мікролускуватого агрегату кліноптилоліту та розраховано кількість мінералів; дифракційні дані цеолітів отримано за кімнатної температури на дифрактометрі ДРОН-3.
Результати. Проаналізовано стан вивченості та деякі особливості природних цеолітів Азербайджану різного мінерального та хімічного складу. За результатами хімічних аналізів встановлено, що склад мінералів групи цеолітів та цеолітизованих туфів Ґазахського прогину характеризується високим вмістом кремнезему, переважанням оксиду заліза (III) над оксидом заліза (II), кальцію над магнієм та натрію над калієм. З’ясовано, що власне магматичний цеоліт представлений анальцимом, який у вигляді ксеноморфних виділень локалізується в інтерстиціях раніше виділених породотвірних мінералів, таких як олівін, клінопіроксен, плагіоклаз, біотит, рогова обманка та інші у складі тешенітів Тугської та Калаханської інтрузій. Наступним генетичним типом цеолітів також є анальцим, що утворився внаслідок метасоматичного перетворення високотемпературного лейциту.
Висновки. Встановлено, що здебільшого вихідним матеріалом для формування цеолітів є попільні туфи трахіандезитобазальтів, андезитів, дацитів та риодацитів. Різноманітність за складом продуктів експлозивної діяльності пізньокрейдового та кайнозойського вулканізму пов'язана не тільки з умовами тектономагматичного режиму, хоча він і є одним із вирішальних факторів формування анальцимових та кліноптилоліт-морденітових родовищ.