Дослідження характеристик диференціації селітебних комплексів та їх впливу на трансформацію природних ландшафтів північно-східного схилу Великого Кавказу на основі ГІС

Sadullayev, R. R. (2025). Research of the differentiation characteristics of seliteb complexes and their impact on the transformation of natural landscapes of the northeastern slope of the Greater Caucasus based on GIS. Фізична географія та геоморфологія, 48(1), 18–25.

У статті досліджуються селітебні ландшафтні комплекси північного схилу Великого Кавказу та закономірності їх диференціації. Селітебні комплекси північного схилу Великого Кавказу сформувалися в результаті тривалих природно-історичних процесів і демонструють унікальну динаміку розвитку порівняно з іншими регіонами, що має значну наукову та практичну цінність. На основі аналізу супутникових знімків Landsat 7 за допомогою ГІС було визначено, що загальна площа селітебних комплексів на північному схилі Великого Кавказу становить 47 229 га (6,7% регіону). Характеристики диференціації селітебних комплексів досліджено за допомогою ГІС та супутникових знімків, а досліджувану територію поділено на п'ять гіпсометричних рівнів (до 500 м; 500–1000 м; 1000–2000 м; 2000–2500 м; 2500–4466 м) за допомогою алгоритму DEM → Analyst Tools → Raster Reclass → Slice → Natural Breaks. Для визначення щільності (частки) селітебних комплексів у кожній гіпсометричній зоні застосовано формулу Kseliteb=(∑Sc )/(∑Hz ). Встановлено за допомогою ГІС, що найбільш густонаселеною зоною північного схилу Великого Кавказу є рівнинно-передгірна та низькогірна територія на висоті 28–1000 м. Основна мережа селітебних комплексів зосереджена в рівнинно-долинних, схилових та передгірних зонах. У вищих гіпсометричних зонах поселення є переважно сезонними та тимчасовими. Отже, антропогенна трансформація природних ландшафтів значно нижча порівняно з рівнинними та передгірними зонами. З підвищенням висоти кількість і площа селітебних комплексів зменшуються, що супроводжується зниженням впливу на природні ландшафти. Характеристики змін урбанізованих ландшафтів у регіоні за роки 1989, 2010 та 2024 досліджено на основі супутникових знімків Landsat. Диференціація селітебних комплексів у межах природних типів ландшафтів проаналізована за допомогою ГІС, а також створено ландшафтно-екологічну буферну карту. Селітебні ландшафти північного схилу Великого Кавказу зазнали значної трансформації та належать до регулярно та інтенсивно використовуваних комплексів. Ці комплекси класифіковано на три категорії на основі їхніх трансформаційних характеристик.