Мікроекстракційне концентрування і газохроматографічне визначення ряду фталатів і аліфатичних альдегідів
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Захарків Ігор Богданович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Зуй Марина Федорівна
Мова основного тексту :
ua
uk_UA
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Захарків, І. Б. (2017). Мікроекстракційне концентрування і газохроматографічне визначення ряду фталатів і аліфатичних альдегідів [Дисертація, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/1756
[ДСТУ] Захарків І. Б. Мікроекстракційне концентрування і газохроматографічне визначення ряду фталатів і аліфатичних альдегідів : дис. … кваліфікаційна праця : 10 Природничі науки. Київ, 2017. 232 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/1756 (дата звернення: 25.07.2026).
Дисертація присвячена дослідженню умов вилучення фталатів методами капілярної та дисперсійної рідинної мікроекстракції, аліфатичних альдегідів методами дисперсійної рідинної та твердофазної мікроекстракції. Основною новизною дисертації є застосування параметрів розчинності Хансена в методах рідинної мікроекстракції, що дало можливість обґрунтувати отримані результати, зокрема, вибір оптимальних органічних розчинників для вилучення фталатів. Хансен розклав параметр розчинності Гільдебранда на три параметри, що відповідають за різні типи взаємодії: дисперсійну δD, дипольну δP та водневу δH. Параметри розчинності Хансена дозволяють розрахувати параметр RA (умовна відстань розділення Хансена), який відповідає за сольватуючу поведінку розчинника (екстрагуючу здатність) по відношенню до дослідженої речовини, і є «мірою спорідненості» однієї речовини до іншої. Чим меншим є значення RA, тим більшою є «міра спорідненості» однієї речовини до іншої. У роботі були порівняні два варіанти дериватизації пентафторбензил-гідроксиламіном у парофазній ТФМЕ для аналізу аліфатичних альдегідів С1 – С8. У варіанті твердофазної мікроекстракції з дериватизацією в розчині межі виявлення альдегідів С2 – С5 є нижчими у 5 – 13 разів, формальдегіду – у 60 разів порівняно з варіантом з дериватизацією на волокні. Встановлено, що чим меншою є константа Генрі альдегіду, тим менш ефективним є варіант з дериватизацією на волокні. Для групи альдегідів С5 – С8 дещо ефективнішим виявився варіант з дериватизацією на волокні, межі виявлення складали 0,009 – 0,015 мкмоль/л.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
102 Хімія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.46 MB
Контрольна сума :
(MD5):19cbcdcdff038cf07c0beb866e16e944
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International